Словенська мова
мова словенців / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Словенська мова?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Слове́нська мо́ва (словен. slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов. Поширена у Словенії, Австрії та Італії. Має 49 діалектів, що об'єднуються у 7 основних груп: паннонська, штирійська, каринтійська, верхньокраїнська (горенська), нижньокраїнська (доленська), ровтарська та приморська. На відміну від сербської та хорватської мов, словенська пережила певні інновації, що виражаються:
- у сильній редукції голосних (mísliti > míslәtә > mislt «мислити»)
- у частковій (по говірках) утраті середнього роду (jajce «яйце» > jajca (жіночий рід) або jajc (чоловічий рід))
- у зникненні простих минулих часів
- діалектному спрощенні або втраті тонічного наголосу
Словенська мова | |
---|---|
slovenščina | |
Поширена в | Словенія, Італія, Австрія, Хорватія, Угорщина |
Регіон | Європа |
Носії | 2,2 млн. |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | Словенія, Європейський Союз |
Регіональна | Італія, Австрія |
Регулює | Словенська Академія Науки та Мистецтва |
Коди мови | |
ISO 639-1 | sl |
ISO 639-2 | slv |
ISO 639-3 | slv |
SIL | slv |
У Вікісловнику є сторінка словенська мова. |
Водночас словенська мова зберегла певну кількість архаїчних (давніх) рис, як-от:
- двоїна в дієслові та імені,
- розрізнення у формах коротких та повних прикметників,
- досягальний спосіб дієслова.
У багатьох говірках установилася система трьох типів наголосу: слабкий, середній (у коротких складах) і сильний (у коротких та довгих складах).
Писемність на основі латинки. Найдавніша писемна пам'ятка — Брижинські уривки кінця X-го — початку XI-го століття. Початок літературної мови пов'язаний із протестантизмом, з діяльністю в XVI столітті Приможа Трубара, який перекладав богослужебні книги доленським діалектом. У XVII сторіччі контрреформація загальмувала розвиток словенської літературної мови. Наприкінці XVIII століття зацікавленість мовою зростає (сприяв цьому Марко Похлін), а в середині XIX століття, завдяки діяльності та творчості поета Франце Прешерена та його сучасників остаточно формується сучасна літературна мова.