Сербська мова
південнослов'янська мова / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Сербська мова?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Се́рбська мо́ва (серб. српски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови,[3][4][5] який використовують переважно в Сербії (зокрема у Косові), Чорногорії[6] та Боснії й Герцеговині. Крім того, мова має статус міноритарної в Хорватії, Македонії, Румунії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Албанії та Греції. Належить до групи південнослов'янських мов.
Сербська мова | |
---|---|
српски језик srpski jezik | |
Поширення сербської мови в межах хорватсько-сербської мовної системи Сербська мова є мовою більшості Сербська мова є мовою меншості або поширені інші мови системи | |
Поширена в | Сербія, Чорногорія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, США, Австралія |
Регіон | Південно-Східна Європа |
Носії | 12 млн.[1] |
Місце | 75 |
Писемність |
Кирилиця (Вуковиця) Латинка (Гаєвиця) |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна |
Сербія Боснія і Герцеговина Чорногорія Косово[2] Гора Афон |
Регіональна |
Хорватія Угорщина Румунія Словаччина Чехія Північна Македонія |
Регулює | Рада стандартизації сербської мови[en] |
Коди мови | |
ISO 639-1 | sr |
ISO 639-2 | srp |
ISO 639-3 | srp |
Стандартизована сербська базується на найпоширенішому діалекті сербохорватської, штокавському (конкретніше, на шумадсько-воєводинському та східногерцеговинському діалектах),[7] який також є основою стандартизованих хорватської, боснійської та чорногорської мов.[8] Інший діалект, яким розмовляють серби, є торлацький, поширений у південно-східній Сербії, є перехідним до македонської та болгарської мов.
Сербська використовує паралельно кириличну та латинську абетки; носії мови читають обидва письма однаково добре. Сербську кирилицю остаточно адаптував 1814 року сербський мовознавець Вук Караджич, що створив абетку за фонетичним принципом. Латинську версію уклав хорватський мовознавець Людевит Гай 1830 року, вона є ідентичною з хорватською та боснійською абетками.