Арієль (супутник)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Арієль[1][2], також Аріель[3][2] (англ. Ariel) — четвертий за величиною супутник Урана. Відкритий 24 жовтня 1851 року Вільямом Ласселлом одночасно з Умбріелем, і названий на честь ведучого сильфа з поеми Александра Поупа «Викрадення локона»[en], а також духа, що служив Просперо у творі Вільяма Шекспіра «Буря». Майже всі наявні дані про Аріель отримані в ході прольоту космічного апарату «Вояджер-2» 1986 року. Знято лише 35 % його поверхні. Жоден інший космічний апарат із ним не зближувався; немає і затверджених планів їхнього запуску до системи Урана в майбутньому.
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Аріель (супутник).
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 24 жовтня 1851 |
Відкривач(і) | Вільям Лассел |
Планета | Уран |
Номер | I |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 191 020 км |
Середній радіус орбіти | 190 900 км |
Орбітальний період | 2,52 діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,0012 |
Нахил орбіти | 0,260° до площини екватора планети |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | 14.4 (R-band) |
Діаметр | 1157,8 км |
Площа поверхні | 4 211 300 км² |
Об'єм | 812 600 000 км³ |
Маса | 1,35× 10^21 кг |
Густина | 1,67 г/см³ |
Прискорення вільного падіння | 0,27 м/с² |
Друга космічна швидкість | 0,56 км/с |
Період обертання навколо своєї осі | 2,52 діб |
Альбедо | 0,39 |
Температура поверхні | 58 К |
Атмосфера | відсутня |
Інші позначення | |
Уран I | |
Арієль у Вікісховищі |
Аріель — один із найменших кулястих супутників у Сонячній системі (14-й за розміром із 19). Серед супутників Урана він четвертий за розміром (із п'яти великих супутників менша від нього лише Міранда) і має рекордне альбедо. Він складається приблизно наполовину з льоду і наполовину з кам'янистих порід і, цілком можливо, диференційований на кам'яне ядро і крижану мантію. Як і всі великі супутники Урана, Аріель, ймовірно, утворився з акреційного диска, що оточував планету деякий час після її формування. У Аріеля складний рельєф поверхні — сильно кратеровані ділянки перетинаються обривами, каньйонами і гірськими хребтами. На ньому є молодші, ніж на інших супутниках Урана, сліди геологічної активності. Джерелом енергії для неї, швидше за все, було припливне нагрівання.
Орбіта Аріеля, як і інших великих супутників Урана, лежить у площині екватора планети. Тому ці супутники піддаються екстремальним сезонним змінам освітленості.