Роберт Оппенгеймер
американський фізик-теоретик, керівник Мангеттенського проєкту (1904–1967) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Роберт Оппенгеймер?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Джуліус Роберт Оппенгеймер[к 1], або Оппенгаймер[29] (англ. Julius Robert Oppenheimer, читається як [ˈɒpənhaɪmər], 22 квітня 1904, Нью-Йорк — 18 лютого 1967, Принстон, Нью-Джерсі, США) — американський фізик-теоретик та фізик-ядерник, широко відомий як керівник Мангеттенського проєкту, в рамках якого в роки Другої світової війни розроблялася перша ядерна зброя, через що Оппенгеймера часто називають «батьком атомної бомби».
Оппенгеймер народився в Нью-Йорку, у 1925 році здобув ступінь бакалавра з хімії в Гарвардському університеті, 1927 року в Геттінгенському університеті в Німеччині під керівництвом Макса Борна захистив дисертацію доктора філософії з фізики, у 1936 році здобув посаду професора в Університеті Каліфорнії в Берклі. Він зробив ряд відкриттів у теоретичній фізиці, особливо у квантовій механіці та ядерній фізиці, такі як наближення Борна — Оппенгеймера для молекулярних хвильових функцій, роботи над теорією електронів і позитронів, процес Оппенгеймера-Філліпс в ядерному синтезі та ранні роботи з квантового тунелювання. Разом зі своїми учнями він також зробив внесок у теорію нейтронних зір і чорних дір, квантову теорію поля та фізику космічних променів.
У 1942 році Оппенгеймера залучили до роботи над Мангеттенським проєктом, а в 1943 році він був призначений директором Лос-Аламоської лабораторії в Нью-Мексико, якій доручили розробку першої ядерної зброї, і під його керівництвом ця задача була успішно виконана. 16 липня 1945 року він був присутній на першому випробуванні атомної бомби «Триніті», а в серпні 1945 року зброя була використана проти Японії під час бомбардування Хіросіми та Нагасакі.
У 1947 році Оппенгеймер став директором Інституту перспективних досліджень у Принстоні, штат Нью-Джерсі, й очолив впливовий Генеральний дорадчий комітет новоствореної Комісії з атомної енергії США. Він лобіював міжнародний контроль над ядерною енергетикою, щоб запобігти розповсюдженню ядерної зброї та ядерним перегонам з СРСР. Він виступав проти розробки водневої бомби під час урядових дебатів 1949—1950 років. В епоху маккартизму антивоєнна позиція Оппенгеймера та його минулі зв'язками з Комуністичною партією США призвели до скасування його безпекового допуску після безпекових слухань 1954 року[en]. Це фактично припинило його доступ до атомних урядових таємниць та його кар'єру фізика-ядерника. Позбавлений свого прямого політичного впливу, Оппенгеймер продовжив свою наукову й викладацьку роботу. У 1963 році, як жест політичної реабілітації, він отримав премію Енріко Фермі від Президента США. Через чотири роки він помер від раку горла. У 2022 році федеральний уряд відкликав скасування його безпекового дозволу 1954 року.