Пердіта (супутник)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пердіта (англ. Perdita) — супутник планети Урана. Також позначається як Уран XXV[1].
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 18 травня 1999 (знімки було зроблено 18 січня 1986 року) |
Відкривач(і) | Еріх Каркошка / Вояджер-2 |
Планета | Уран |
Номер | |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 76 417 ± 1 км |
Орбітальний період | 0,638021 ± 0,000013 діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,0012 ± 0,0005 |
Нахил орбіти | 0,0 ± 0,3° до площини екватора планети |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
Середній радіус | 15 ± 3 км |
Площа поверхні | ~2800 км² |
Об'єм | ~14 000 км³ |
Маса | ~0,18·1017 кг |
Густина | ~1,3 г/см³ |
Прискорення вільного падіння | ~0,0047 м/с² |
Альбедо | 0,08 ± 0,01 |
Температура поверхні | ~64 К |
Атмосфера | |
Інші позначення | |
Пердіта у Вікісховищі |
Перші фотографії Пердіти були зроблені космічним апаратом «Вояджер-2» у 1986 році, але вона не була виявлена на тих знімках відразу. Лише через тринадцять років у 1999 році її виявив Еріх Каркошка під час роботи з архівом знімків «Вояджера-2»[2][3]. Новий супутник отримав тимчасове позначення S/1986 U 10[3]. Однак підтвердити існування Пердіти довгий час не вдавалося. Тому у 2001 Міжнародний астрономічний союз офіційно виключив об'єкт S/1986 U 10 зі списку супутників Урана[4].
У 2003 році знімки, зроблені космічним телескопом «Габбл», дозволили розпізнати космічне тіло у місці, де повинна була бути Пердіта, підтвердивши таким чином її існування[5][6].
Свою назву супутник отримав за іменем персонажа п'єси Шекспіра «Зимова казка».
Орбіта Пердіти пролягає між орбітами Белінди і Пака. Спостереження «Габбла» показують, що Пердіта рухається навколо Урана не чітко за законами Кеплера, а знаходиться в орбітальному резонансі 43:44 з Беліндою. Також рух Пердіти близький до орбітального резонансу 8:7 з Розаліндою[2][5].
Пердіта належить до групи внутрішніх дрібних супутників, серед яких окрім Пердіти Б'янка, Крессида, Дездемону, Джульєтту, Порцію, Розалінду, Купідон і Белінда[7]. У цих супутників схожі орбіти і фотометричні властивості[7]. Окрім орбіти[2][5], радіусу 15 км[2] і геометричного альбедо 0,08[7], про Пердиту практично нічого не відомо.