Мости системи Гау
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Мости системи Гау (або Гау-Журавського) — мости з дерев'яно-металевими наскрізними фермами, які застосовують для перекриття прогонів[n 1] від 20 до 50 м[2]. Мають дворозкісну схему, у якій пояси та розкоси[n 2] виготовляють з дерев'яних колод або брусів, а замість стійок використовують металеві тяжі, натяг яких можна регулювати[3]. Відзначаються простотою конструкції, жорсткістю ферм, зручністю виготовлення та збирання.
Призначення | автомобільний, залізничний, пішохідний, комбінований |
---|---|
Вид | міст, віадук |
Статична схема | балочний: розрізний |
Рівень проїзду | понизу, поверху |
Вид матеріалу | дерево, залізо, сталь |
Розмір (прогін) | до 50 м |
Тип конструкції | збірний дерев'яний |
Кількість смуг руху | 1 або 2 |
Схема ферми, запатентована американським інженером Вільямом Гау у 1840-му, швидко набула поширення у США, де за кілька десятиліть були збудовані сотні мостів, а також у Європі, Російській імперії, Австралії. Наприкінці XIX століття дерев'яні та дерев'яно-металеві мости Гау почали витіснятися металевими мостами, зокрема, на залізницях. Проте дерев'яні мости цієї системи ще продовжували споруджувати для автомобільних доріг до 60-х років XX століття. Мости системи Гау вважають вершиною епохи дерев'яних мостів[4][5][6].