Молитовник Гертруди
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ко́декс Гертру́ди (також відомий як Кодекс Егберта, Кодекс Тріра та Молитовник Гертруди) — ілюмінований рукопис, написаний в Середні віки, що зберігається в муніципальному музеї міста Чивідале, Італія.
В рукопису є зображення коронування Ярополка Ізяславича та його дружини Папою Римським (на гравюрі зображені Св. Петро та Ісус Христос).
Спочатку Псалтир створили ченці абатства Рейхенау в кінці X століття для архієпископа Егберта з Тріра. В середині XI століття книга перейшла до Гертруди, чоловіком якої був Ізяслав Ярославович I. Вона додала до кодексу свій латинський молитовник (близько 90 молитов, ймовірно записаних рукою самої Гертруди [1]), а після прибуття Гертруди до Києва в рукопис додано п'ять мініатюр візантійського письма.[2] У результаті книга стала являти собою дивовижне сплетіння романських і латинських традицій. Додані в Києві мініатюри є оригінальними місцевими роботами, так на одній вміщено зображення шанованої київської ікони Богородиці «Печерська».
Іноді Кодекс розглядається як підтвердження прояву інтересу Короля Русі Ізяслава стосовно римо-католицької церкви. Характерною особливістю книги є широкий життєпис Апостола Петра, якого шанували Гертруда та її син Король Русі Ярополк. При хрещенні Ярополк отримав ім'я Петро. Відомо, що Ярополк перший побудував церкву Святого Петра в Києві й помістив зображення святого на своїх монетах.
У 1075 році скинутий з трону батько відрядив його до Рима, щоб отримати підтримку Папи Римського й відновити своє правління над Руссю завдяки заступництву Святого Петра («patrocinium beati Petri»). Папа Римський Григорій VII коронував Ярополка на Короля Русі та надав йому лен на Руське Королівство. Є також два листи Папи Григорія VII, адресовані королю Польщі й Святославу II Київському, в яких Папа намагався напоумити їх і змусити повернути трон Ізяславу.