Лінійні кораблі типу «Нельсон»
клас лінкорів Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Лінійні кораблі типу «Нельсон»?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Лінійні кораблі типу «Нельсон» — тип лінкорів Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни. Всього для британського флоту побудовано 2 кораблі цього типу і вони були названі на честь знаменитих адміралів минулого — «Нельсон» (англ. Nelson) та «Родні» (англ. Rodney).
Лінійні кораблі типу «Нельсон» | ||
---|---|---|
Nelson-class battleship | ||
«Родні» в травні 1942-го | ||
Служба | ||
Тип/клас | Лінійний корабель | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Корабельня | Armstrong Whitworth, Ньюкасл-апон-Тайн («Нельсон») Cammell Laird, Беркенгед («Родні») | |
Закладено | 28 грудня 1922 | |
Спущено на воду | 3 вересня 1925 — «Нельсон» грудень 1925 — «Родні» | |
Введено в експлуатацію | 15 серпня 1927 — «Нельсон» 10 листопада 1927 — «Родні» | |
Виведений зі складу флоту | 1948 | |
Статус | Виведені з експлуатації, розібрані на метал | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | Стандартна: 33950 т Повна: 41250 т | |
Довжина | 216,4 м (загальна) 201,2 м (по ватерлінії) | |
Ширина | 32,3 м | |
Осадка | 8,7 м 9,6 м (максимальна) | |
Бронювання | Головний пояс: 356 мм Палуба: 108—159 мм Нижня палуба: Башти головного калібру: 229—406 мм Барбети: 356—381 мм Шпангоути: 254—305 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 8 водотрубних котлів типу Yarrow | |
Потужність | 45000 к.с. (33600 кВт) | |
Швидкість | 23 вузли (43 км/год) | |
Автономність плавання | 16500 морських миль (30560 км) при швидкості 12 вузлів (22 км/год) | |
Екіпаж | У 1927 році — 1314 осіб (1361 у якості флагмана)[1]. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 9 406-мм гармат Mk І[en] (3 х 3) 12 152,4-мм гармат Mk XXII[en] (6 х 2) | |
Торпедно-мінне озброєння | 2 х 6 622-мм торпедні апарати Mk І | |
Зенітне озброєння | 6 120-мм гармат Mk VIII[en] 48 40-мм автоматичних гармат QF 2 (6 х 8) 16 40-мм автоматичних гармат Bofors L60 (4 х 4) | |
Авіація | «Нельсон» — 1 літак «Родні» — 2 літаки Авіаційна катапульта на башті B («Родні») |
«Нельсони» стали першими «вашингтонськими лінкорами». Відповідно до Вашингтонської морської угоди Велика Британія отримала право побудувати два лінкори з гарматами калібром до 406-мм і стандартною водотоннажністю до 35 560 т. Формально «Нельсон» і «Родні» були 23-вузловою версією лінійних крейсерів типу «G-3», від будівництва яких Велика Британія відмовилася за вищезгаданою угодою.
Лінкори отримали максимально можливе озброєння, яке дозволяла угода — дев'ять нових 406-мм гармат. Для гармат була обрана непритаманна британському флоту концепція «легкий снаряд — висока початкова швидкість». Надалі концепція була визнана помилковою, оскільки спричинила підвищене зношування ствола та погіршення точності стрільби. Кораблі проєктувалися з урахуванням досвіду Першої світової війни. Вперше для британських дредноутів[ком. 1] їхнє бронювання було виконане за схемою «усе або нічого». Нові лінкори отримали добре захищену цитадель, але за її межами бронювання було зведене до мінімуму. Критикувалася відсутність бронювання в носовій частині та недостатнє заглиблення броньового поясу. Проте у рамках відведеного ліміту водотоннажності нові лінкори отримали максимально можливий захист. Конструктивний підводний захист був розроблений з проведенням випробувань на дослідних відсіках і витримував влучання торпеди із зарядом у 340 кг ТНТ.
152-мм гармати середнього калібру не були універсальними. Ще до початку Другої світової війни стало зрозуміло, що шести встановлених 120-мм гармат було недостатньо. Замість необхідних чотирьох зенітних гармат дальньої дії в кожному секторі стрільби на деяких секторах могли вести вогонь лише три й навіть дві гармати. Провести заплановану кардинальну модернізацію із заміною гармат і посиленням бронювання не встигли. За часів війни довелося обмежитися збільшенням кількості зенітної артилерії ближньої дії шляхом встановлення 40-мм і 20-мм зенітних автоматів.
Попри низку недоліків та невелику максимальну швидкість, «Нельсон» і «Родні» вважалися найсильнішими британськими лінкорами періоду Другої світової війни, за сукупністю характеристик перевершуючи пізніші лінкори типу «Кінг Джордж V». У роки війни обидва лінкори брали активну участь у бойових операціях. А «Родні» зіграв вирішальну роль у потопленні німецького лінкора «Бісмарк», який до цього пустив на дно у Данській протоці гордість Королівського флоту — лінійний крейсер «Hood».
Розвиток авіації поставив під питання існування великих артилерійських кораблів. У зв'язку з цим та з огляду на сильну зношеність кораблів, «Нельсон» і «Родні» після закінчення війни були виведені в резерв та списані.