Лівоцентризм
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лівоцентризм («Зліва від політики центру» — ред.) — термін, що використовується для опису поміркованих лівих політичних поглядів, що знаходяться в опозиції з сильними лівими групами, особливо комуністами. Лівоцентристи вірять у роботу в рамках встановлених систем для поліпшення соціальної справедливості[1]. Лівоцентристський погляд сприяє ступеню соціальної рівності, вважаючи, що це може бути досяжним тільки шляхом заохочення рівних можливостей.[2] Розвитку лівоцентризму сприяла удача егалітаризму, який підкреслює той факт, що досягнення рівності вимагає особистої відповідальності в певній області через контроль з боку окремої людини завдяки своїм здібностям і талантам, а також соціальної відповідальності в тих областях, що є поза контролем з боку окремої людини через свої сили або таланти[3].
До цієї категорії в основному включають соціал-демократів, соціальних лібералів і велику частину зелених політиків[4][5]. Завдяки еволюції поглядів, більшість соціал-демократичних партій, які історично сформувались з робочого руху і соціалізму, вважаються сьогодні лівоцентристськими (наприклад, британська Лейбористська партія). Лівоцентристські партії прийняли принцип ринкової економіки, однак виступають за державне втручання в економіку.
Лівоцентристи протистоять широкому «розриву» між багатими і бідними та підтримують помірні заходи зі скорочення економічного розриву, наприклад, прогресивного прибуткового податку, законам, що забороняють дитячу працю, мінімальним законам заробітної плати, законам, що регулюють умови праці, обмеження на кількість робочих годин, і законам, що забезпечують право працівників організації. Відповідно до цих поглядів, на відміну від крайніх лівих, як правило, стверджується, що повна рівність результатів не представляється можливою, але замість цього рівні можливості підвищує ступінь рівності результатів у суспільстві.