Листопадове повстання (1830—1831)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Листопадове повста́ння 1830—1831 років — національно-визвольне повстання поляків і литовців проти Російської імперії.
Листопадове повстання 1830—1831 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Захоплення Арсеналу. Картина Марцина Залеського. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Командувачі | |||||||
Юзеф Ґжеґож Хлопіцький Генріх Дембінський Ян Скринецький |
Микола І, Іван Дибич | ||||||
Військові сили | |||||||
190 000 | 180 000–200 000 | ||||||
Втрати | |||||||
Вбитих і поранених 40 000[1] |
Вбитих: 22—23 000 (і більше)[2] Поранених: 32 000 |
Розпочалося 29 листопада 1830 у Варшаві, охопило Королівство Польське, з 26 березня 1831 — Литву і поширилося на землі Правобережної України та Білорусі. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох абсолютистських імперій на континенті — Росії, Австрії та Пруссії й мало на меті відновлення Республіки Обох Народів. Безпосередніми причинами повстання стало порушення дарованої царем Олександром І конституції Королівства Польського (1815), придушення ліберальної польської опозиції та патріотичних організацій, запровадження цензури й репресивно-поліційних порядків.Головною причиною спалаху Листопадового повстання було невиконання правителями Російської імперії положень конституції Царства Польського 1815 року . У 1819 році Олександр I скасував свободу друку і ввів превентивну цензуру . У 1821 році свобода зібрань була призупинена, а масонство заборонено .