Гонсалу Вієгаш
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гонса́лу Віє́гаш де Ланьозу (порт. Gonçalo Viegas de Lanhoso; ? — 18 липня 1195) — португальський лицар, магістр Авіського ордену (1176—1195). Учасник Реконкісти. Дата і місце народження невідомі. Представник Ланьозького дому. Наймолодший син португальського шляхтича Егаша де Ланьозу й Урраки де Сози. Васал португальських королів Афонсу І й Саншу І. Займав посади командувача Лісабона (з 1171) і військового управителя в прикордонній провінції Ештремадура. Зупинив конфлікт між лісабонцями, що виник довкола перенесення мощей святого Вікентія (1173)[1]. На деякий час залишив військову справу, служив мажордомом інфанти Терези (1175)[2]. Незабаром став магістром Авіського ордену в Еворі, розташованій у ворожому мусульманському оточенні (1176)[3]. Отримав від короля Корушський замок, будинки в Еворі й Сантарені для орденської братії (1176). Згадується у заповітах короля Афонсу (1179, 1181), за якими в сумі одержав 4 тисячі золотих для укріплення Евори і потреб ордену. Від Саншу І прийняв замки в Алканеде, Журомені, Мафрі. Взяв участь з братами-лицарями у війні кастильського короля Альфонсо VIII проти Альмохадів (1195). Загинув у битві при Аларкосі, Кастилія.
Гонсалу Вієгаш | ||
| ||
---|---|---|
1176 — 18 липня 1195 | ||
Наступник: | Фернанду Анеш | |
Народження: |
невідомо
Понте (Віла-Верде), Віла-Верді | |
Смерть: |
18 липня 1195(1195-07-18) Аларкос, Кастилія | |
Батько: | Егаш де Ланьозу | |
Мати: | Уррака де Сози |