Вінницька трагедія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ві́нницька траге́дія — масові розстріли українців у Вінниці, що здійснювалися НКВС СРСР протягом кількох років перед початком Другої світової війни.
Масові репресії проти українського населення інтенсифікувалися влітку 1937 року, а останні були зафіксовані в місцевій в'язниці перед відступом Червоної армії 1941 року.
Дослідження цих злочинів почалося під час німецької окупації Вінниці. На прохання місцевої громади і з санкції німецької адміністрації організоване дослідження поховань почалося у травні 1943 року. За результатами розслідування було виявлено 91 масове поховання й ексгумовано 9439 тіл. Місцеві жителі впізнали серед загиблих 468 родичів. Ця інформація, фото й результати розслідування використовувалися пропагандою Третього Рейху для дискредитації Радянської влади під час війни. В Україні перші правдиві публікації про трагедію з'явилися тільки 1988 року. За результатами сучасних досліджень, вважається, що загальна кількість репресованих за цей період у Вінниці й області сягає близько 20 000 осіб[1].