Влада
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вла́да — здатність і можливість того, хто нею володіє, за допомогою авторитету, заохочення, або примусу, впливати на дії інших.
Влада | |
Значима особа | Макс Вебер, Ніклас Луман, Thucydidesd, Нікколо Мак'явеллі, Томас Гоббс, Jakob Burckhardd, Фрідріх Ніцше, Heinrich Popitzd, Ганна Арендт і Мішель Фуко |
---|---|
Досліджується в | соціологія, політична соціологія і політологія |
Частково збігається з | авторитет |
Є об'єднанням | див. список:d |
Протилежне | impotenced |
Влада — слово, що використовується в українській мові для назви кількох різних, але взаємопов'язаних понять:
- Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось.
- Політичне панування, політичний устрій.
- Державна влада (судова, законодавча, виконавча)
- Військова міць (військова влада)
- Інша назва можновладців, заради введення в оману. Насправді ж, чиновники (обрані чи призначені) не є безумовною владою, а лише наділені владними повноваженнями, на час виконання службових обов'язків.
Помітно, що найзагальнішим та основним, є найперше визначення, а наступні — його своєрідними відображеннями.
Стаття присвячена розгляду влади, саме як загального поняття.
В найширшому розумінні влада, це здатність впливати на події та явища. В такому широкому значенні вказують не тільки на стосунки між людьми, але й на взаємодію людини з навколишнім світом (кажуть про владу людини над природою) чи навіть природних явищ між собою. Однак перш за все, владу розглядають як соціальну категорію, що стосується взаємин між людьми.
Вчення про владу, про закономірності її походження, діяльності та розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми, призначення, завдання, способи здійснення, норми і принципи, сутність й особливість поділу влади, взаємодії влади з іншими галузями життя і влади різного роду між собою, а також із закордонною владою, називається кратологія.