Британські острови
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Брита́нські острови́ (ірл. Éire agus an Bhreatain Mhór, англ. British Isles, шотл. Breetish Isles, менс. ny h-Ellanyn Goaldagh) — архіпелаг на північному заході Європи, між Північним морем і Атлантичним океаном[1]. На Британських островах розташовані держави Велика Британія та Ірландія, а також території під владою британської корони.
Британські острови ірл. Éire agus an Bhreatain Mhór, англ. British Isles | ||||
54° пн. ш. 5° зх. д. | ||||
Акваторії | Північне море, Атлантичний океан | |||
Кількість островів | близько 5 000 | |||
Найбільший острів | Велика Британія | |||
Загальна площа | 315 100 км² | |||
Найвища точка | 1343 м | |||
Населення (2011 рік) | 67 800 000 осіб | |||
Густота населення | 215,17 осіб/км² | |||
Країни | Велика Британія, Ірландія | |||
Британські острови у Вікісховищі |
Площа островів — 315,1 тис. км². Від материкової частини Європи відокремлені Північним морем і протоками Па-де-Кале і Ла-Манш.
Включають великі острови Велика Британія і Ірландія, розділені Ірландським морем і протоками Північною і Св. Георга, а також групи Гебридських, Оркнейських, Шетландських островів, острови Англсі, Мен, Вайт, Арран та ін. Іноді до Британських островів зараховують також Нормандські острови, які належать Великій Британії, але розташовані біля берегів Франції.