Історія архітектури
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Історія архітектури — наука, що досліджує функціональний, конструктивний та естетичний розвиток архітектури в часі та просторі відповідно до соціальних потреб та науково-технічних умов.
Історія архітектури охоплює вивчення закономірностей розвитку архітектури в зв'язку з загальними закономірностями історичного процесу, історією культури та суспільства[1].
Історія архітектури є окремою самостійною наукою, одночасно історичного та теоретичного профілю. Ця її особливість обумовлена специфікою предмета — історії виникнення і розвитку архітектури, теоретичних знань про архітектуру, архітектурної мови, архітектурної композиції, а також спостереження таких спільних рис і ознак архітектури певного часу і місця, які дозволяють виділити архітектурні стилі.