Європейська спільнота з вугілля та сталі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Європейська спільнота з вугілля та сталі, або Європейське співтовариство по вугіллю та сталі[1] (англ. European Coal and Steel Community, ECSC, також Європейське об'єднання вугілля і сталі) — міжнародна державно-монополістична організація, що об'єднувала кам'яновугільну, залізорудну і металургійну промисловість 10 країн Європейської економічної спільноти (ЄЕС).
Європейське співтовариство по вугіллю та сталі | |
---|---|
Європейська спільнота з вугілля та сталі | |
flag of the European Coal and Steel Communityd | |
Тип | регіональна організація |
Засновник |
Бельгія Франція Італія Люксембург Нідерланди ФРН |
Засновано | 18 квітня 1951 |
Розпущено | 23 липня 2002 |
Штаб-квартира | Брюссель[d] |
Наступник | ЄС |
Керівник | Жан Моне (10 серпня 1952) |
Європейська спільнота з вугілля та сталі у Вікісховищі |
Ідея створення наднаціонального органа керування життєво важливими галузями промисловості, який зв'язав би потенційних суперників економічно, належала Жану Моне, а вперше офіційно озвучив її міністр закордонних справ Франції Робер Шуман (див. також «Декларація Шумана»).
Створена в 1951 р. згідно з Паризьким договором терміном на 50 років країнами: Бельгія, Західна Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди та Франція з метою об'єднання вугільних та сталеливарних ресурсів країн-учасниць і запобігти в такий спосіб новій війні в Європі. Своєю метою об'єднання проголосило сприяння економічному розвитку країн-членів шляхом утворення загального ринку для продукції вугільної і металургійної промисловості. Створення ЄСВС було результатом структурних зсувів, що відбуваються в економіці капіталізму після 2-ї світової війни 1939-45 рр., що вплинуло безпосереднім чином на характер об'єднання.
Контролювала майже все видобування кам'яного вугілля, понад 80 % виробництва чавуну і сталі, близько 50 % видобування залізної руди в Західній Європі. Штаб-квартира спільноти знаходилась у Брюсселі.
ЄСВС контролювали чотири установи: Вищий орган, що складався з незалежних осіб, Загальна асамблея, що складається з національних парламентарів, Спеціальна рада, що складалася з національних міністрів, і Суд. Зрештою, вони сформувалися в сьогоднішні Європейську комісію, Європейський парламент, Раду Європейського Союзу та Європейський Суд.
Європейська спільнота з вугілля та сталі завершила своє існування 23 липня 2002 року, коли втратив чинність відповідний договір (див. Паризький договір).