Проєкт Y
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лабораторія Лос Аламос, також відома під назвою Проєкт Y, була секретною лабораторією, започаткованою в рамках Мангеттенського проєкту під час Другої світової війни і знаходилася під керуванням Каліфорнійського університету. Її завданням було розробити і побудувати першу в світі атомну бомбу[en]. Першим її директором був Роберт Оппенгеймер, в період від 1943 до грудня 1945, потім його замінив Норріс Бредбері. Для того, щоб вчені могли вільно комунікувати про проведення своєї роботи але в той же час зберігати безпеку, лабораторія знаходилася у віддаленій частині Нью-Мексико. Під час війни лабораторія займала будівлю, яка колись була частиною школи Ранчо Лос Аламос.
- Запит «Лабораторія Лос Аламос» перенаправляє сюди; сторінка про сучасну лабораторію — Лос-Аламоська національна лабораторія.
Роберт Оппенгеймер (ліворуч), Леслі Гровз (в центрі) і Роберт Спроул[en] (праворуч) на церемонії вручення Лабораторії Лос Аламос нагороди Army-Navy "E" Award 16 жовтня 1945 | ||||
35°52′32″ пн. ш. 106°19′27″ зх. д. | ||||
Тип | секретні розробки | |||
---|---|---|---|---|
Галузь | ядерні технології | |||
Країна | США | |||
Розташування | Лос-Аламос, Нью-Мексико | |||
Підпорядкування | Каліфорнійський університет | |||
Дата відкриття | 1943 | |||
Керівник |
Роберт Оппенгеймер Норріс Бредбері |
Початково зусилля розробників були зосереджені на зброї із ядерним поділом гарматного типу із використанням плутонія, що називалася Худий (англ. Thin Man). В квітні 1944, в лабораторії Лос Аламос визначили, що швидкість спонтанного поділу плутонію в ядерному реакторі була занадто великою через присутність плутонію-240 і спричинило б предетонацію, ланцюгову ядерну реакцію до того як ядро було б повністю зібране. Згодом Оппенгеймер реорганізував лабораторію і все ж таки організував зрештою успішну спробу щодо альтернативної розробки запропонованої Джоном фон Нейманом, ядерної зброї імплозійного типу, вона мала назву Товстун. Варіант із ядерним поділом гарматного типу, що відомий під назвою Малюк було розроблено із використанням урану-235.
Хіміки із лабораторії Лос Аламос розробили методи очищення урану і плутонію, останній метал існував лише в мікроскопічних кількостях коли розпочався Проєкт Y. Металурги виявили, що плутоній мав неочікувані властивості, але з рештою спромоглися перетворити його у металеву сферу. В лабораторії побудували Водяний Бойлер (англ. Water Boiler), водяний однорідний реактор[en], що став третім в світі робочім реактором. Тут також досліджували термоядерну бомбу Супер, яка б використовувала бомбу із ядерним розкладом для запалення реакції ядерного синтезу у дейтерії і тритії.
Бомбу Товстун випробували у ядерному випробуванні Трініті в липні 1945. Персонал проєкту Y сформував команди для формування ядер і команди по збору бомб, які використали атомному бомбардуванні Хіросіми і Наґасакі і брали участь у бомбардуванні як зброярі і спостерігачі. Після закінчення війни, лабораторія працювала над підтримкою Операції «Кросроудс» — ядерних випробуваннях у атолі Бікіні. Для контролю за випробуваннями було створено новий Підрозділ Z, накопичення зарядів і збірка бомб були зосереджені на базі Сандія[en]. Лабораторія Лос Аламос в 1947 стала називатися Лос-Аламоською національною лабораторією.