Плутон (карликова планета)
найбільша відома карликова планета Сонячної системи / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Плутон (карликова планета)?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Плуто́н (134340 Pluto; символи: [6] і [7]) — найвідоміша мала планета Сонячної системи та найбільший транснептуновий об'єкт, перший відкритий об'єкт поясу Койпера. Дев'яте за розміром та десяте за масою небесне тіло, яке обертається навколо Сонця (без урахування супутників планет)[8][9][10].
Мозаїка знімків, зроблених космічним апаратом New Horizons 14 липня 2015 року з відстані 450 000 км | |
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Клайд Томбо |
Місце відкриття | Ловеллівська обсерваторія, США |
Дата відкриття | 18 лютого 1930 |
Позначення | |
Названа на честь | Плутон |
Категорія малої планети |
планетоїд, плутоїд, плутино, об'єкт поясу Койпера |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь |
5906,38 млн км[1] 39,4817 а. о. |
Перигелій |
4436,82 млн км[1] 29,6583 а. о. |
Афелій |
7375,93 млн км[1] 49,3050 а. о. |
Ексцентриситет | 0,24880766[1] |
Орбітальний період |
247,94 років[1] 14 179 сонячних діб Плутона |
Середня орбітальна швидкість | 4,67 км/с[1] |
Середня аномалія | 14,86205°[Прим. 1] |
Нахил орбіти |
17,14175° до екліптики[1] 11,88° до екватора Сонця |
Довгота висхідного вузла | 110,30347°[1] |
Довгота перицентру | 224,06676°[1] |
Час перицентру | 5 вересня 1989[2] |
Аргумент перицентру | 113,76329°[Прим. 2] |
Супутники | 5 |
Фізичні характеристики | |
Середній радіус |
1187±4 км[3] 0,186 земного |
Сплюснутість | <1 %[3] |
Площа поверхні | 17,7 млн км2 |
Маса |
(1,303 ± 0,003)× 1022 кг[3] 0,00218 маси Землі 0,178 маси Місяця |
Середня густина | 1,860 ± 0,013 г/см3[3] |
Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,617 м/с² (0,063 g)[Прим. 3] |
Друга космічна швидкість | 1,210 км/с[Прим. 3] |
Період обертання |
−6,387 230 діб[4] 6 діб 9 год 17 хв 36,7 с |
Екваторіальна швидкість обертання | 13,5 м/с |
Нахил осі | 122,53° (до орбіти)[1] |
Пряме піднесення північного полюса | 132,993°[5] |
Схилення північного полюса | −6,163°[5] |
Альбедо |
0,4—0,6 (Бонда), 0,5—0,7 (геом.)[1] |
Температура | 40—60 K[2] |
Видима зоряна величина | >13,65 (середня 15,1)[1] |
Кутовий розмір | 0,06—0,11" [1] |
Атмосфера | |
Тиск на поверхні | 1 Па (станом на 2015)[3] |
Шкальна висота | близько 60 км[1] |
Склад |
азот із домішками метану та чадного газу |
Плутон у Вікісховищі |
Як і більшість тіл у поясі Койпера, Плутон складається здебільшого з каменю й льоду і є відносно малим (діаметр близько 2374 км). За масою він поступається Місяцю вп'ятеро, а за об'ємом — утричі. Орбіта Плутона має великий ексцентриситет (0,25, тобто вона доволі витягнута) і значний нахил до площини екліптики (17,1°). Через витягнутість орбіти Плутон то наближається до Сонця на відстань 29,6 а. о. (4,4 млрд км) і опиняється ближче, ніж Нептун, то віддаляється на 49,3 а. о. (7,4 млрд км). Плутон перебуває в стабільному орбітальному резонансі з Нептуном, тому їхнє зіткнення виключене.
З дня його відкриття 1930 року й до 2006 року Плутон вважали дев'ятою планетою. Однак наприкінці XX і на початку XXI століття в зовнішній частині Сонячної системи були відкриті інші масивні об'єкти, у зв'язку з чим 2006 року Міжнародний астрономічний союз вперше ухвалив формальне визначення терміну «планета». Плутон не відповідає цьому визначенню і був зарахований до нової категорії карликових планет разом з Еридою та Церерою[11]. Також його включили до списку малих планет під номером 134 340[12][13]. Деякі вчені продовжують вважати, що Плутон слід перекласифікувати назад до планет[14].
Плутон і його найбільший супутник Харон часто розглядають як подвійну планету, оскільки їх спільний центр мас розташований поза обома об'єктами[15]. Міжнародний астрономічний союз оголосив про намір дати формальне визначення для подвійних карликових планет, а до того Харон класифікується як супутник Плутона[16].
У Плутона є також чотири менші супутники — Нікта й Гідра, відкриті 2005 року[17], Кербер, відкритий 2011-го[18][19], і Стікс, виявлений 2012-го[20].
Єдиний космічний апарат, який досліджував Плутон зблизька, — New Horizons («Нові обрії»), що пролетів повз нього 14 липня 2015 року на відстані 12 500 кілометрів.