Пістолет-кулемет
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пістоле́т-кулеме́т (ПК) — індивідуальна стрілецька автоматична зброя для враження живої сили супротивника на відстані до 200 м. Від автоматичних гвинтівок відрізняється використанням пістолетних набоїв. Калібр від 4,6 до 11,43 мм. Має коробчатий (25–35 набоїв) або барабанний (71 набій) магазин. Темп стрільби 450–1000 пострілів за 1 хвилину.
Перший зразок створено італійцем А. Ревеллі в 1915 р. В Червоній Армії на озброєнні були пістолет-кулемет В. А. Дегтярьова (ППД-40), Р. С. Шпагіна (ППШ-41), О. І. Судаєва (ППС-43), в німецькій армії — зразка 1938-40 (MP-40), в американській — МЗ, в британській — «STEN», у фінській — «Suomi». Мали широке застосування в Другій світовій війні; зазвичай називають автоматами.
Серед нових розробок можна назвати бельгійський FN P90 та німецький HK МР7А1.
Нині використовують як зброю поліції, також перебуває на озброєнні підрозділів спеціального призначення.