Голубина фотозйомка
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Голубина фотозйомка — техніка аерофотознімання, яку 1907 року винайшов німецький аптекар Юліус Нойброннер. Він часто використовував поштових голубів для постачання медикаментів. Свійський голуб забезпечувався алюмінієвою нагрудною упряжжю, до якої кріпилася легенька мініатюрна фотокамера, що автоматично робила знімки через певні проміжки часу. Нойброннерів запит на патент у Німеччині спочатку відхилили, але в грудні 1908 року прийняли після того, як автор подав автентичні, офіційно завірені фотознімки, виконані з допомогою голубів. Він опублікував свій метод на Дрезденській міжнародній фотовиставці 1909 року й продав деякі з фотографій у форматі поштових листівок на Франкфуртській міжнародній авіаційній виставці та на Паризькому авіашоу в 1910 та 1911 роках.
Спершу військовий потенціал голубиної фотозйомки для аерофоторозвідки видавався привабливим. Випробування в бойових умовах під час Першої світової війни принесли підбадьорливі результати, але найбільше значення мала допоміжна технологія пересувних голубників для поштових голубів. Згодом, як наслідок швидкого вдосконалення військової авіації протягом війни, зацікавленість військовиків у використанні голубів для аерофоторозвідки спала, і Нойброннер припинив свої експерименти. Проте у 1930-х роках ідею відродив швейцарський годинникар Міхель, про що свідчать спогади німецьких та французьких військових. І хоча є відомості про широку експлуатацію військових голубів під час Другої світової війни, залишається невідомим, наскільки широко їх використовували для аерофоторозвідки (якщо взагалі використовували). Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) США пізніше винайшло фотокамеру, що працює на батарейках, створену спеціально для голубиного фотошпигунства; подробиці її використання залишаються державною таємницею.
Конструювання достатньо малих та легких камер із механізмом таймера, так само як і догляд та тренування птахів для перенесення достатніх вантажів, становило значні труднощі. Такі ж проблеми виникали і внаслідок обмеженості контролю над позицією, орієнтацією та швидкістю голуба в той час, коли відбувалася фотозйомка. У 2004 році Британська телерадіомовна корпорація (Бі-Бі-Сі) застосувала мініатюрні телекамери, надіті на соколів та яструбів, щоб провадити пряму трансляцію з висоти пташиного польоту. А сьогодні деякі дослідники, фотографи-ентузіасти та митці в той же спосіб використовують кріттерками, або «живі камери», надягаючи їх на різних тварин.