Цар Федір Іоанович (п'єса)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Цар Федір Іоаннович» — трагедія в п'яти діях Олексія Толстого, написана і вперше опублікована в 1868 році; друга частина драматичної трилогії, першою частиною якої стала трагедія «Смерть Івана Грозного» (1866), а заключно — «Цар Борис» (1870).
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Цар Федір Іоанович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Царь Фёдор Иоаннович | ||||
Афіша першої постановки трагедії в МХТ, 1898 рік | ||||
Жанр | трагедія | |||
Форма | п'єса | |||
Автор | Толстой Олексій Костянтинович | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1868 | |||
Опубліковано | 1868 | |||
Видавництво | Вестник Европы (1866—1918) | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Толстой писав свою трагедію, спираючись на Н. М. Карамзіна, але одночасно й полемізуючи з ним, що колись і найбільше позначилося на образі головного її героя — «однією з найцікавіших постатей в російській літературі», за словами критика, і однією з найбільш змістовних ролей у російському театральному репертуарі. Опинилася під цензурною забороною трагедія вперше була поставлена на професійній сцені лише через 30 років після завершення. Сам Толстой вважав «Царя Федора» кращою зі своїх п'єс, і які б недоліки не знаходили в ній критики, на рідкість щасливим виявилася сценічна історія трагедії, яка відіграла, зокрема, поряд з чеховської «Чайкою» виняткову роль у становленні Московського Художнього театру[1].