Храм Вести
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Храм Вести (лат. Aedes Vestae) — руїни античного храму, присвяченого Весті — римській богині домашнього вогнища. Розташований в Римі неподалік від храму Цезаря на римському форумі, в південній частині Священної дороги (Via Sacra). Храм був місцем стародавньої культової діяльності ще з VII століття до н. е. Вважається, що Нума Помпілій збудував цей храм разом з оригінальною Регією і храмом Жриць-Весталок у своєму первісному вигляді[2].
Храм Вести | |
---|---|
41°53′30″ пн. ш. 12°29′10″ сх. д. | |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Рим[1] |
Тип |
Римський храм археологічна пам'ятка давньоримська будівля[d] і храм[1] |
Перша згадка | 7 століття до н. е. |
| |
Медіафайли у Вікісховищі |
Храм разом з Будинком весталок становив єдиний комплекс (лат. Atrium Vestae), функціонально з'єднаний з Регією, резиденцією Великого понтифіка (лат. Pontifex Maximus). У храмі постійно підтримувався Священний вогонь. Спочатку його охороняли дочки царя, потім їх замінили жриці-весталки. Вшістьох вони зобов'язані були постійно підтримувати вогонь і проводити ритуали, присвячені Весті.
Храм мав вигляд круглої будівлі у формі толосу, оточеної двадцятьма коринфськими колонами. Усередині святині завжди горів вогонь, дим від якого виходив через спеціальний отвір у даху. Усередині храму знаходилася схованка (лат. penus Vestae), де зберігалися символи імперії, які, за легендою, Еней привіз із собою з Трої, в тому числі Палладіум, античне зображення Мінерви. Існує думка, що схованка знаходилась у поглибленні 2,40×2,40 м на подіумі, потрапити в який можна було тільки зі святині. У храмі часто виникали пожежі. Після пожежі 191 р. н. е. потрібна була реконструкція, яка проведена під керівництвом дружини Септимія Севера — Юлії Домни.
394 року за наказом імператора Феодосія храм був закритий і занепав.