Фібоначчі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Леона́рдо Піза́нський (італ. Leonardo Pisano, близько 1170 — близько 1250[3]), відоміший як Фібоначчі (Fibonacci) — італійський математик 13 століття, автор математичних трактатів, завдяки яким Європа довідалася про вигадану індійцями позиційну систему числення, відому зараз як арабські цифри. Леонардо розглянув також ідею так званих чисел Фібоначчі і вважається одним з найвидатніших західних математиків Середньовіччя[4].
Леонардо Пізанський | |
---|---|
італ. Leonardo Pisano | |
Прижиттєвий портрет Фібоначчі роботи невідомого автора | |
Народився |
близько 1170 Піза |
Помер |
1250(1250) Піза |
Поховання | Campo santod[1] |
Країна | Пізанська республіка |
Національність | італієць |
Діяльність | математик, master of calculations |
Галузь | Математика |
Відомий завдяки: |
числа Фібоначчі арабські цифри |
Батько | Guglielmo Bonaccid[2] |
Фібоначчі у Вікісховищі |
Леонардо Пізанський найбільше відомий під прізвиськом Фібоначчі (Fibonacci); про походження цього псевдоніму є різні версії. За однією з них, його батько Гільєрмо мав прізвисько Боначчі («Добромисний»), а сам Леонардо прозивався filius Bonacci («син добромисного»). За іншою, Fibonacci походить від фрази Figlio Buono Nato Ci, що в перекладі з італійської означає «хороший син народився». Леонардо Пізанський ніколи не називав себе «Фібоначчі». Перша відома нам згадка про «Леонардо Фібоначчі» (Lionardo Fibonacci) міститься в записах нотаріуса Священної Римської імперії Перізоло (Perizolo da Pisa, Notaro Imperiale) за 1506 рік.[5][6]