Сяо (чеснота)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ся́о (【孝】 кит. xiào; кор. 효, хьо; яп. こう ко; англ. Filial piety) — одна з чеснот в конфуціанстві. Шанування власних батьків, послух батькам, служіння батькам. У ширшому значенні — шанування батьків і предків, послух старшим. Одне з базових понять східноазійської філософії й етики. Складова трьох основ. Запорука збереження порядку в патріархальній родині й, переносно, — в громаді або державі (в якій правитель отожнювався із батьком, а народ — із синами). Непослух батькам або нешанування батьків сприймалися як порушення суспільної норми, а інколи — тяжкий злочин. Переклади — синівський послух, синівська покірність, синівська шанобливість, синівська повага, синівське служіння тощо.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сяо.