Список судинних рослин Гібралтару
стаття-список у проєкті Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гібралтар є батьківщиною та місцем зростання різноманітного рослинного світу — пальми, лаванда, жасмин, ломиніс, жимолость, герані й бугенвілея ростуть пліч-о-пліч із багатьма рідкісними видами, включно з двома ендеміками — Iberis gibraltarica і Limonium emarginatum. З-поміж судинних рослин Гібралтару налічується 37 видів судинних спорових, 8 — голонасінних і решта, 591 вид покритонасінних.
Список судинних рослин Гібралтару ? | |
---|---|
Гібралтар | |
Фл. районування | |
Царство | Голарктика |
Біом | Середземноморські ліси і чагарники |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Акваторія | Гібралтарська протока |
Країна | Велика Британія |
Шкали | |
За систематикою | судинні рослини |
Геологічний вік | сучасність |
Особливості | |
Визначні раритетні види | Iberis gibraltarica, Limonium emarginatum, Silene tomentosa |
Ключові індикаторні види | Cerastium gibraltaricum, Thymus willdenowii |
Видовий обсяг | 636 |
Чужорідні види | агава американська, алое деревоподібне |
Рослинність Гібралтару має, в основному, типовий середземноморський характер. Вона складається переважно зі щільних чагарникових заростей, відомих як макі, але є й інші області; більш відкритих і більш низьких чагарників, відомих як гарига. Крім чагарників є рослинні угруповання великих морських скель; обмежена, але важлива скеляста берегова лінія; унікальні великі піщані схили східної сторони; скелясті вапнякові виступи й тріщини; степові угруповання на Млиновому пагорбі і залишки піщаного перешийка, який пов'язує Гібралтар та Іспанію. Гібралтар складений з вапняків, що мають лужну реакцію, на відміну від гір у довколишній Іспанії, які в значній мірі пісковикові з більш кислими ґрунтами. У результаті цього є багато видів, що мешкають на Скелі, які є рідкісними або відсутні в навколишніх областях. У той же час, геологія Скелі схожа на геологію Північної Африки, і тому є види, спільні для цих двох регіонів. Згадані фактори забезпечують різноманіття середовищ існування, що зумовлює розмаїття флори, в тому числі існування деяких рослин, які є унікальними для Скелі. Більшість представників флори Гібралтару — це місцеві види, але є деякі завезені й натуралізовані. Основні місяці цвітіння — це березень–травень, але квіти можна побачити в Гібралтарі практично цілий рік. Найменше квітів спостерігається в літні місяці (липень — серпень), коли дуже мало опадів. Незабаром після перших дощів у вересні знов починається квітування багатьох рослин, яке триває до листопада. Ряд видів були завезені в Гібралтар навмисно або випадково. Багато з них потрапили з країн із кліматом, подібним до гібралтарського — наприклад, Південної Африки і частини Південної та Центральної Америки. Вони легко поширюються, а іноді й витісняють аборигенні види. Серед таких рослин: Oxalis pes-caprae, агава американська, Carpobrotus edulis, які були завезені для того, щоб закріпити великі східні піщані схили; також опунція фікус-індіка, Freesia refracta, алое деревоподібне.