Список плазунів Франції
стаття-список у проєкті Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Список плазунів Франції?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
У списку перелічені 45 плазунів (42 автохтонні види та 3 інтродуковані), які мешкають у Франції. Також наведені дані щодо 1 автохтонного зниклого плазуна і 1 виду, дані щодо якого потребують подальшого уточнення. Основою статті став список Французького герпетологічного товариства (фр. Société Herpétologique de France, чи SHF). Термінологія наведена відповідно до списку плазунів Європи від Європейської герпетологічної спілки (лат. Societas Europaea Herpetologica), або просто SEH[1]. У списку перелічені плазуни виключно європейської частини Франції (материкова частина та Корсика), рептилії заморських територій не враховуються.
Плазуни Франції | |
---|---|
Франція | |
Біорегіон | |
Біогеографічний екорегіон | Голарктика |
Екозона | Палеарктика |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Фауна вищого рангу | |
За систематикою | плазуни, фауна Франції |
За екологією | морська фауна, суходільна фауна |
За біогеографією | герпетофауна Європи |
Період існування | |
Особливості | |
Видовий обсяг | 45 (3 інтродуковані) |
Родовий обсяг | 30 (2 інтродуковані) |
Чужорідні види | Podarcis siculus, Trachemys scripta, Chelydra serpentina |
У Франції описано 13 видів змій, 20 видів ящірок та 9 видів черепах серед автохтонних рептилій, які групуються по 27 родах, 15 родинах та 2 рядах. Деякі джерела відносять Zamenis scalaris до роду Rhinechis, тому, якщо дотримуватися таких рекомендацій, родів буде 28[2].
Trachemys scripta, Chelydra serpentina (2 види черепах) та Podarcis sicula (вид ящірки) ще більше розбавляються видове та родове розмаїття герпетофауни країни, доводячи кількість родів до 29 (30), а кількість видів до 45. Вони згадуються як у вище наведеному списку SHF, так і в таких авторитетних джерелах, як Червона книга Франції та INPN (фр. Inventaire National du Patrimoine Naturel) — офіційній пошуковій системі Французького музею історії природи, яка створена для пошуку та аналізу даних, що стосуються живої та неживої природи — і розцінюються як інвазивні види. Також наявні дані щодо інтродукції Testudo graeca. Ще один вид — Acanthodactylus erythrurus — раніше траплявся на теренах країни (до кінця XIX століття), проте у наш час вважається зниклим.
На кількість родів та видів повпливали і таксономічні зміни, які відбулися протягом останніх 15 років. Так, у 2010 та 2013 роках вийшли наукові статті, які на молекулярному рівні довели, що ряд підвидів Anguis fragilis насправді є повноцінними видами[3][4]. Одним з таких «новачків» стала Anguis veronensis, яка збагатила французьку та італійську герпетофауни. Не менш динамічною виявилася ситуація з Natrix natrix. У 2016 вийшла стаття, яка на основі молекулярного аналізу довела, що N.n.astreptophora повинен вважатися окремим видом[5]. По всій території Франції був поширений підвид звичайного вужа N.n. helvetica. У серпні 2017 року світ побачила наукова робота, котра також вказує на те, що цей плазун мусить бути підвищений до видового рівня[6]. Французьке герпетологічне товариство використовує знахідки цих статей для складання свого списку.