Собор Святого Стефана (Мец)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Собо́р Свято́го Сте́фана або Ме́цький собо́р (фр. Cathédrale Saint-Étienne de Metz, нім. Stephanuskathedrale von Metz) — готичний католицький собор у французькому місті Мец, департамент Мозель, регіон Лотарингія. Сформований у XIV столітті, коли до північного фасаду старої романської церкви був прибудований новий неф. Собор розташований у самому центрі міста, на площі Зброї (фр. Place d'Armes) і є основним об'єктом історичного центру міста.
Собор Святого Стефана | |
---|---|
Cathédrale Saint-Étienne de Metz | |
Північний фасад собору | |
49°07′12″ пн. ш. 6°10′31″ сх. д. | |
Тип споруди | католицький соборd[1] |
Розташування | Франція, Мец |
Архітектор | П'єр Перра |
Художник | Ерманн фон Мюнстер, Теобальд з Ліксхейму, Валентін Буш, Шарль-Лорен Марешаль, Роже Біссьєр, Жак Війон, Марк Шагал |
Початок будівництва | 1220 |
Кінець будівництва | 1550 |
Висота | 88 м |
Стиль | готика |
Належність | Римо-католицька церква |
Єпархія | Дієцезія Меца |
Стан | пам'ятка історії класифікованаd[1] |
Адреса | place d'Armesd |
Оригінальна назва | фр. Cathédrale Saint-Étienne de Metz |
Епонім | Стефан |
Присвячення | Стефан |
Вебсайт | www.cathedrale-metz.fr |
Собор Святого Стефана у Вікісховищі |
У XV столітті до собору були прибудовані поперечний неф і хори. Висота нефу становить 41,41 метри, що робить його третім за величиною у Франції.
Собор Святого Стефана є кафедральний собором Мецької дієцезії Римо-Католицької церкви та резиденцією єпископа Меца.
Свою неофіційну назву — «Ліхтар Божий» — собор отримав через велику кількість вітражів, зокрема, тут знаходиться найбільший вітраж у світі, його площа становить 6,496 м². Над вітражами собору працювали митці різних часів і стилів: за доби Відродження — Ерманн фон Мюнстер (нім. Hermann von Münster), Теобальд з Ліксхейму, Валентін Буш (фр. Valentin Bousch), за доби романтизму — Шарль-Лорен Марешаль (фр. Charles-Laurent Maréchal), а у XX столітті — ташист Роже Біссьєр (фр. Roger Bissière), кубіст Жак Війон (фр. Jacques Villon) та модерніст Марк Шагал.