Серторіанська війна
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Серторіанська війна, або Серторієва війна (лат. Bellum Sertorium) — збройний конфлікт 80 – 72 років до н. е. на території Римської Іспанії між представниками режиму Луція Корнелія Сулли, що був встановлений на той час у Римі, та колишніми маріанцями на чолі із Квінтом Серторієм, на боці якого виступали також деякі іспанські племена та місцеві громади. Серторіанська війна стала складовою громадянських воєн у Римі I ст. до н. е.
Серторіанська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянські війни в Римській республіці | |||||||
Римська Іспанія у часи Серторіанської війни. Підписані найважливіші міста та річки, де розгортались події війни. Синя пунктирна лінія позначає приблизний кордон між Близькою та Далекою Іспанією. Локалізація міст, підписаних червоним кольором остаточно не встановлена. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Римська республіка | Серторіанці
Іспанські племена та місцеві громади | ||||||
Командувачі | |||||||
Квінт Цецилій Метелл Пій | Квінт Серторій |
Квінт Серторій у 83 – 81 роках до н. е. перебував на посаді намісника провінції Близька Іспанія, та був звідти вигнаний сулланцями у 81 р. до н. е. 80 року до н. е. він повернувся на Піренейський півострів з Мавретанії, вступає в союз із місцевими племенами, встановлюючи свою владу над значною частиною іспанських провінцій Риму. Сулланський режим зосереджує проти нього суттєві сили, на чолі яких був із 79 року Квінт Цецилій Метелл Пій та Гней Помпей Великий — із 76 року. Під час збройного конфлікту Серторій вдало використовував тактику партизанської війни й періодично здобував перемоги над римськими військами. Його союзником став цар Понту Мітрідат VI Евпатор. 76 року до н. е. війська Помпея були розбиті поблизу Лаврона, в 75 році — на річці Сукрон (зараз Хукар[1]). Проте після 75 року територія так званої «Держави Серторія» постійно зменшувалась. 73 року до н. е. Серторій був вбитий змовниками на чолі з Марком Перперною, що викликало безлад у стані серторіанців. Це послабило їхні війська, через що Помпей здобув перемогу у вирішальній битві.