Протести у Молдові (2022–2023)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Протести у Молдові почалися 18 вересня 2022 року в Кишиневі на тлі енергетичної кризи[21][22], що спричинила зростання цін на природний газ та інфляцію, з вимогою відставки прозахідного уряду президентки Молдови Маї Санду[23].
Протести у Молдові (2022–2023) | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Протестувальники 2 жовтня 2022 року в Кишиневі | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Сторони | |||||||||||||||
Проросійська опозиція:
Підтримка: |
Молдова:
| ||||||||||||||
Сили | |||||||||||||||
50,000[19] | невідомо | ||||||||||||||
Ключові фігури | |||||||||||||||
Ілан Шор Влад Плахотнюк[20] Ігор Додон Володимир Воронін |
Мая Санду Наталія Гаврилиця (до 16 лютого 2023) Дорін Речан (з 16 лютого 2023) |
Протести, організовані молдовською опозицією, зокрема проросійською[24] партією «Шор» та її лідером, проросійським олігархом Іланом Шором. 26 жовтня 2022 року проти Ілана Шора, а також Влада Плахотнюка, Міністерство фінансів США запровадило санкції через їхні зв'язки з російським урядом[20].
9 лютого 2023 року президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті ЄС заявив про «план Росії взяти Молдову під свій контроль»[25]. Служба інформації та безпеки Молдови підтвердила, що молдовська сторона отримувала від України дані про наміри Росії провести кампанію з дестабілізації ситуації в державі[26].