Остромирове Євангеліє
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Остроми́рове Єва́нгеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства в давньоруській редакції, яка була створена на Русі. Пам'ятка української мови[1][2][3]. У пам'ятці зафіксовано типові риси української мови[4][5].
Остромирове Євангеліє | ||||
---|---|---|---|---|
Мова | давньоруська мова, староцерковнослов’янська мова і церковнослов'янська мова | |||
Опубліковано | 1057 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
«Остромирове Євангеліє» містить євангельські читання для неділі та свят. Переписане у 1056—1057 роках із болгарського оригіналу, як гадають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира, який в написі книги названий родичем князя Ізяслава Ярославича (за гіпотезою Анжея Поппе, згадана в надписі дружина Остромира Феофана могла бути донькою Володимира Святославича та Ганни Візантійської). За гіпотезою Юрія Диби та Ігоря Мицька походження протографу книги слід пов'язувати зі скрипторієм чеського бенедиктинського слов'янського монастиря в Сазаві, про що свідчить її місяцеслов та художнє оформлення. Імовірно також, що у Києві могли знайти прихисток і сазавські монахи-вигнанці[6].