Новоассирійська імперія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Увага: Не вказане значення "common_name"
𒆳𒀸𒋩𒆠 māt Aššur (аккадська)[1] Новоассирійська імперія | ||||
| ||||
Столиця | Ашшур (911 до Р. Х.) Калху (879 до Р. Х.) Дур-Шаррукін (706 до Р. Х.) Ніневех (705 до Р. Х.) Харран (612 до Р. Х.) | |||
Релігії | політеїзм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 911 до н. е. | |||
- Ліквідовано | 609 до н. е. | |||
|
Новоассирійська імперія | |
Дата створення / заснування | 911 до н. е. |
---|---|
Континент | Азія і Африка |
Столиця | Ашшур |
Попередник | Середньо-Асірійська імперіяd, Двадцять п'ята династія єгипетських фараонів, Ізраїльське царство і Елам |
Наступник | Мідія, Нововавилонське царство і Двадцять шоста династія єгипетських фараонів |
Час/дата припинення існування | 609 до н. е. |
Новоассирійська імперія у Вікісховищі |
Новоассирійська імперія — межиріцька імперія залізної доби, що існувала між 911 і 609 роками до Р. Х.[2][3][4] і була найбільшою на той час світовою імперією.[5] Ассирійці вдосконалили ранні прийоми імперського правління, багато з яких стали стандартними в пізніших імперіях.[6] Ассирійці першими озброїлися залізною зброєю та їх війська застосовували передову, ефективну військову тактику.[7]
Після завоювань Адада-Нірарі II наприкінці 10 сторіччя до Р. Х. Ассирія стала наймогутнішою державою світу того часу, що домінувала на Стародавньому Близькому Сході, Східному Середземномор'ї, у Малій Азії, Кавказі та на частині Аравійського півостріву та Північної Африки, затьмарюючи та завойовуючи суперників, таких як Вавилонія, Елам, Персія, Урарту, Лідія, Мідія, Фригія, кімерійців, Ізраїльське й Юдейське царства, Фінікія, Халдея, Ханаан, Кушитську імперію, арабів та Нове-Єгипетське царство.[8][9]
Нова Ассирійська імперія наслідувала Стару Ассирійську імперію (приблизно 2025—1378 роки до Р. Х.) та Середню Ассирійську імперію (1365—934 роки до Р. Х.) пізньої бронзової доби. У цей період давньоарамейська мова стала також офіційною мовою імперії, поряд з аккадською.[10]
Після смерті Ашурбаніпала в 631 року до Р. Х. імперія почала розпадатися через жорстоку й невпинну серію громадянських воєн у власно Ассирії. У 616 році до Р. Х. цар Мідії і Персії Циаксарес уклав союзи з правителем Вавилонії й Халдеї Набополасаром, а також зі скіфами й кімерійцями проти Ассирії. При падінні Харрану (609 рік до Р. Х.) вавилоняни та мідійці розгромили ассирійсько-єгипетський союз, після чого Ассирія значною мірою припинила своє існування як незалежна держава. Невдала спроба взяти Харран поклала кінець Ассирійській імперії.[11] Хоча імперія впала, проте Ассирія продовжувалася; й дотепер існує ассирійський народ, що мешкає в Ірані, Іраку та інших країнах.[12]