Набій кільцевого запалення
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Набій кільцевого запалення тип вогнепального унітарного набою де капсуль розташовано у порожньому кільцевому фланцю який виступає з донця гільзи. Під час пострілу, бойок вдаряє і руйнує фланець який спирається на край стволу, запалює суміш капсулю у фланці, а вона запалює заряд в гільзі. Перший унітарний металевий набій кільцевого запалення винайшов в 1845 році Луї-Ніколя Флобер, який мав калібр .22 BB Cap (або 6мм Флобер), який мав ударний капсуль з закріпленою згори кулею.[1][2] Протягом 19-го століття випробували різні методи запалення зарядів в набоях, але до тепер змогли дожити лише набої кільцевого та пізніше центрального запалення. В 1887 році було представлено набій кільцевого запалення .22 Long Rifle, який на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших боєприпасів в світі за кількістю проданих одиниць.[3]