Ліоплевродон
рід плазунів / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Ліоплевродон?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ліоплевродон (Liopleurodon — «гладкосторонній зуб») — вимерлий рід великих хижих морських рептилій, що належав до підряду таласофонів, клади короткошиїх пліозаврових плезіозаврів. Ліоплеврон жив від келовейського ярусу середньої юри до кімериджського ярусу пізньої юри (близько 166—155 млн років тому). Вперше знайдений у 1873 р., на півночі Франції.
† Ліоплевродон Час існування: доггер—мальм (келовей—кімеридж), 166–155 млн р. т. | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Ліоплевродон належав до ряду плезіозаврів і проживав здебільшого у давньому океані Тетіс. Затримуючи надовго подих (до декількох годин), він міг пірнати на велику глибину і чекати свою жертву в засідці. Пересувався ліоплевродон чотирма довгими ластами, котрими змахував по черзі (принцип підводного польоту). Хоч такий стиль плавання був виснажливим, він забезпечував тимчасове прискорення, необхідне для полювання із засідки[1][2]. Змахуючи по черзі передньою і задньою парами ластів, плезіозавр домагався кращої маневровості, змахуючи одночасно — більшої швидкості. Дослідження показали, що ліоплевродон міг уловлювати запахи у воді своїми ніздрями, таким чином він наче «нюхав» воду[3]. Дихав він киснем, коли спливав на поверхню. Єдині вороги — такі ж види плезіозаврів, його родичі. Ліоплевродон перебував на вершині харчової піраміди. Найбільший вид, Liopleurodon ferox, за оцінками, виростав до 6,6 метра у довжину, спираючись на найбільший з відомих викопних черепів.
Назва «ліоплевродон» (що означає «зуб з гладкою стороною») походить від дав.-гр. λεῖος — «гладкий», дав.-гр. πλευρά — «сторона» або «ребро» та дав.-гр. ὀδόν — «зуб». Назву роду запропонував Анрі Еміль Соваж у 1873 році. Соваж назвав три види, які він відніс до цього роду, кожен з яких ґрунтувався на одному зубі.