Конституція Індії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Конституція Індії (англ. Constitution of India, гінді भारतीय संविधान) — верховний закон Індійської Республіки, основа, на якій побудовані фундаментальні політичні принципи, встановлена структура, процедури, повноваження і обов'язки Уряду Індії та урядів окремих адміністративних одиниць, основні права і обов'язки громадян.
Конституція Індії була прийнята Установчими зборами 26 листопада 1949 року, два роки після здобуття країною незалежності. Набула чинності в 26 січня 1950 року й з поправками діє досьогодні[1]. За конституцією, Індія є суверенною, демократичною республікою, що гарантує своїм громадянам правосуддя, рівноправ'я і свободу. За 42-гою поправкою 1975 року до визначення Індійської Республіки були додані слова «соціалістична» і «світська»[2]. День ухвалення Конституції є офіційним святом в Індії, що святкується щорічно 26 січня як День Республіки[3].
Конституція замінила собою Акт про державний лад Індії 1935 року, що регулював його діяльність до 1950 року. Головним автором Конституції вважається Бхімрао Рамджі Амбедкар, голова Конституційного комітету.