Книга Рожера
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Книга Рожера або Табула Рожеріана (лат.Tabula Rogeriana, араб. نزهة المشتاق في اختراق الآفاق/ал-Кітаб ар-Руджжарі) — карта світу (mappa mundi) і коментар до неї, зроблені мусульманським географом та картографом Мухаммадом аль-Ідрісі в 1154 році, на замовлення норманського короля Сицилії Рожера II.
Карта виготовлена на папері у вигляді срібної планісфери. Повна назва коментаря — «Нузхат ал-Муштак фі-хтірак ал-афакіі» (Відрада того, хто пристрасно бажає перетнути світ). Рожер ІІ замовив виготовлення книги у 1138 році і Аль-Ідрісі працював над цим завданням під час його перебування при дворі норманського короля Сицилії протягом 15 років.
До наших днів дійшли три манускрипти XIV—XV століть з книгою Рожера, з них два — в Національній бібліотеці Франції і один — в Бодліанській бібліотеці в Оксфорді.
У передмові до своєї праці Ідрісі говорить про інтерес короля Рожера до географії та його наказ скласти книгу, яка б узагальнила відомості грецьких і арабських географів. Раніше (як повідомляє сам Ідрісі і арабський біограф XIV століття ас-Сафаді[1]) король наказав відлити з срібла диск з детальною картою світу і скласти паперові карти, слідом за чим і було складено книгу. Рожер не тільки розпитував мандрівників, але й, як стверджує ас-Сафаді, посилав людей в різні країни для збору відомостей.
У вступі Ідрісі називає свої основні джерела: це Птолемей (залежність від якого досить велика[2]) і Орозій з античних авторів, а з арабських: Ібн Хордадбех, ал-Йакуб, Кудама ал-Басрі, ал-Масуді, ал-Джайхані, Ібн Хаукаль, а також погано відомі Джана ібн Хакан ал-Кимаки, Муса ібн Касим ал-Караді і Ісхак ібн ал-Хасан ал-Мунаджжім.
На початку твору дається загальний опис Землі, вона ділиться на сім кліматів (широтних зон), а кожен з них — на 10 зон із заходу на схід. Таким чином, 70 секцій твору пов'язані з 70 доданими картами. За підрахунками К. Міллера, на картах нанесено близько 2500 найменувань об'єктів, а в тексті — більше 6 000[3]. Зокрема, опис країни ар-Русіййа (Русь) включено в 5 секцію VI клімату і 4 і 5 секції VII клімату і містить назви понад 20 міст[4].
У розділі опис району Балтійського моря, згадана країна Astlanda, тобто Естляндія, і говориться: «До міст Астланда відноситься також місто Колуван (Quoluwany). Це маленьке місто на зразок великої фортеці. Жителі його хлібороби, і їх дохід мізерний, але у них багато худоби». Це перша в історії згадка Таллінна[5].