Китайці Індонезії
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кита́йці Індоне́зії (індонез. Orang Tionghoa-Indonesia) — індонезійці, чиї предки в різний час прибули до країни з Китаю, переважно з двох його південних провінцій — Фуцзянь та Гуандун. Це найбільша за чисельністю група некорінного населення Індонезії.
Китайці Індонезії | |
---|---|
Група китайців у храмі Джакарти | |
Кількість | 2 832 510 (2010, перепис)[1] |
Ареал | Індонезія |
Раса | монголоїди |
Близькі до: | китайці Малайзії, китайці Сінгапуру |
Входить до | китайці, індонезійці |
Мова | індонезійська, китайська |
Релігія | буддизм, християнство, конфуціанство |
Визначити етнічних китайців в Індонезії непросто. За фізичними ознаками, мовою, іменами та способом життя вони в більшості випадків не відрізняються від корінного населення. Більшість їх втратила зв'язки з Китаєм, уважає себе індонезійцями, а Індонезією — своєю батьківщиною, більшість індонезійських китайців втратила й рідні китайські діалекти. Ще однією особливістю китайців Індонезії є те, що в плані акультурації та ототожнення з індонезійським суспільством вони утворюють своєрідний континуум, на одному кінці якого перебувають люди, орієнтовані на китайську культуру, на іншому — люди, які повністю й виключно ідентифікують себе як індонезійці.
Китайцям належить особливе місце серед груп некорінного населення Індонезії, як за чисельністю, так і за роллю в житті країни. Становлячи лише від 1,5 % до 5 % населення країни, вони є вельми впливовою частиною індонезійського суспільства, особливо в економічній, соціальній та культурній галузях.
Незважаючи на неоднорідність китайської спільноти, індонезійці сприймають її як однорідну групу, що має іноземне походження.