Кирило Александрійський
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кирило Александрійський (дав.-гр. Κύριλλος Ἀλεξανδρείας, копт. Ⲡⲁⲡⲁ Ⲕⲩⲣⲓⲗⲗⲟⲩ 376—27 червня 444, Александрія, Єгипет) — святитель, Патріарх Александрійський, борець за православ'я, чернець-подвижник, богослов, один з Отців церкви. У молодості брав активну участь у цькуванні Константинопольського патріарха Івана Золотоустого (350—407), якого врешті випровадили помирати на заслання (403). У 412 році з допомогою військ зайняв (фактично спадковий) престол Патріарха Александрії. Претендував на світську владу, в неодноразових конфліктах з населенням міста спирався на «групи підтримки» з колишніх солдатів та гладіаторів, а також на озброєних нітрійських монахів. Організував гоніння на євреїв в Александрії, де була найбільша на той час єврейська діаспора, придушив збройний опір євреїв та у 414 році вигнав їх з міста (найперше в історії вигнання євреїв з християнської країни). Натхненник знищення Александрійської бібліотеки та вбивства параболанами[2] її директора — математика і філософа-неоплатоніка Гіпатії (415). Скликав Ефеський собор (431), головував на ньому, і від імені собору прокляв несторіанство та позбавив сану й відлучив від Церкви Константинопольського патріарха Несторія.
Кирило Александрійський | |
---|---|
дав.-гр. Κύριλλος Ἀλεξανδρείας копт. Ⲡⲁⲡⲁ Ⲕⲩⲣⲓⲗⲗⲟⲩ | |
Народився |
376[1] Ель-Махалла-ель-Кубра, Гарбія, Єгипет |
Помер |
27 червня 444 Александрія, діоцез Єгипетd, praetorian prefecture of the Eastd, Візантійська імперія, Кіпр, Акротирі і Декелія, Велика Британія |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | Папа Коптської православної церкви Александрії, клерик |
Вчителі | Феофіл |
Знання мов | давньогрецька |
Посада | Папа Коптської православної церкви Александрії і Патріарх Александрійський |
Конфесія | православ'я |