Жеребцова Ольга Олександрівна
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ольга Олександрівна Жеребцова (уроджена Зубова; нар. 1765 — пом. 1 [12] березня 1849 року, Санкт-Петербург, Російська імперія[1]) — російська аристократка, авантюристка доби Катерини II й Павла I (в Російській імперії) та Георга III (у Великій Британії).
Жеребцова Ольга Олександрівна | |
---|---|
Портрет руки французького художника Жана Луї Вуаля, 1790-ті роки | |
Народилася | 1765(1765) |
Померла |
1 (12) березня 1849(1849-03-12) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Батько | Олександр Миколайович Зубов |
Матір | Єлизавета Василівна Зубова (уроджена Воронова) |
Чоловік | Олександр Олексійович Жеребцов |
Діти | три сина та дві доньки |
З початком фаворитства її брата, Платона Зубова, була прийнята до монаршого двору й добилася широкого успіху у богемних колах. Вийшла заміж за дійсного камергера Олександра Олексійовича Жеребцова (1754—1807), але протягом 9 років перебувала у відкритому любовному зв'язку з британським послом у Росії Чарльзом Вітвортом.
При Павлові I стала однією із ініціаторок та, вкупі зі своїм коханцем і братами, активною учасницею змови проти імператора, однак напередодні палацового перевороту 1801 року вона вирушила за кордон. У Берліні та Лондоні фігурувала в центрі декількох великосвітських скандалів та політичних інтриг російської дипломатії. Попри скандальну репутацію, Жеребцова користувалася великим успіхом при дворі британського короля Георга III. Стала однією з коханок його сина принца Уельського, майбутнього правителя Георга IV, від якого, можливо, народила позашлюбного сина.
У 1810 Жеребцова повернулася до Санкт-Петербурга, де провела подальші роки, уникаючи двору і світського життя. У 1840-их роках була співбесідницею письменника і публіциста Олександра Івановича Герцена, який полишив записки про неї; коли ж письменник зазнав гонінь, аристократка домоглася через впливових родичів полегшення його долі і дозволу виїхати за кордон.