Елізабет Гойзінгтон
Військовий діяч / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Елізабет Гойзінгтон?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Елізабет Пашель Гойзінгтон (англ. Elizabeth Paschel Hoisington; 3 листопада 1918, Ньютон, Гарві, Канзас — 21 серпня 2007, Спрінгфілд, Ферфакс, Вірджинія) — американський військовий діяч, бригадний генерал Армії США, відома тим, що стала другою американською жінкою, що досягла генеральського звання. 7-й директор Жіночого армійського корпусу з 1 серпня 1965 року по 1 серпня 1971 року.
Елізабет Гойзінгтон | |
---|---|
англ. Elizabeth Paschel Hoisington | |
Народження |
3 листопада 1918(1918-11-03) Ньютон, Канзас, США |
Смерть |
21 серпня 2007(2007-08-21) (88 років) Спрінгфілд, Ферфакс, Вірджинія, США серцева недостатність |
Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар[1] |
Країна | США |
Приналежність | США |
Рід військ | Армія США |
Освіта | Notre Dame of Maryland Universityd |
Роки служби | 1942—1971 |
Звання | Бригадний генерал |
Війни / битви |
Друга світова війна • Європа • • Париж Корейська війна В'єтнамська війна |
Автограф | |
Нагороди | |
Елізабет Гойзінгтон у Вікісховищі |
Народилася у Канзасі в родині з давніми військовими традиціями. Закінчивши школу, здобула освіту хіміка і працювала за фахом. Під час Другої світової війни, у 1942 році, записалася до щойно створеного Жіночого армійського допоміжного корпусу Армії США. Після закінчення офіцерської школи і після перейменування в 1943 році Корпусу в армійський отримала звання другого лейтенанта. Служила на Європейському театрі військових дій, брала участь у звільненні Парижа, а після капітуляції Німеччини займалася забезпеченням телефонного зв'язку на Потсдамській мирній конференції. Після закінчення війни служила на командних посадах Корпусу в Лондоні, Парижі, Франкфурті, Токіо. Також працювала і служила у штаб-квартирі Шостої армії США у Сан-Франциско, у Пентагоні в Вашингтоні, штаб-квартирі Європейського командування США у Парижі. Закінчила ряд армійських навчальних закладів, зокрема, Командно-штабний генеральний коледж Армії США. У 1964 році стала комендантом школи Корпусу на базі в Алабамі, а в 1965 році призначена директором Жіночого армійського корпусу. Виконала велику роботу по введенню нових навчальних програм і вдосконаленню умов служби жінок в армії, вважаючи, що вони не повинні брати активної участі в бойових діях. У 1966 році була підвищена у званні до полковника, кілька разів виїжджала на фронт В'єтнамської війни. У 1970 році отримала звання бригадного генерала, ставши другою жінкою в цій якості разом з Анною Мей Хейз з Корпусу медсестер. Наступного року вийшла у відставку. На пенсії займалася громадською діяльністю, висловлювала свою незгоду з розформуванням Корпусу і тим, що жінки стали служити у загальних армійських підрозділах разом із чоловіками. Померла у віці 88 років у Вірджинії і була похована з військовими почестями на Арлінгтонському національному цвинтаріі.