Електрична напруга
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Електри́чна напру́га (U) на ділянці електричного кола (поля) — це скалярна фізична величина, яка чисельно дорівнює роботі, яку треба виконати для переміщення одиничного позитивного заряду з однієї точки кола (поля) в іншу точку[1].
Електрична напруга | ||||
Батареї є джерелами електричної напруги у багатьох електричних колах | ||||
Символи: | U | |||
---|---|---|---|---|
Одиниці вимірювання | ||||
SI | вольт (В, V) | |||
СГСЕ | статвольт (статВ, statV) | |||
У базових величинах SI: | кг⋅м2⋅с−3⋅A−1 | |||
Розмірність: | L2MT-3I-1 | |||
Електрична напруга у Вікісховищі |
Символом величини зазвичай є латинська літера . Напруга в системі SI вимірюється у вольтах (позначення одиниці: B, міжнародне: V).
Напруга може бути визначена зі співвідношення:
- ,
де W — робота сторонніх і кулонівських сил з переміщення заряду, Q — величина електричного заряду.
Для потенціального поля напруга відповідає різниці потенціалів між двома точками електричного поля: U = φ1-φ2.
Із закону Ома для неповного кола:
- ,
де I — електричний струм, що проходить по провіднику, R — електричний опір провідника.
Для вимірювання напруги, можуть використовуватися прилади, які називаються вольтметрами, мілівольтметрами тощо.
Напруга може являти собою або джерело енергії (електрорушійну силу), або втрачену, використану чи збережену енергію (спад напруги).