Експеримент Майкельсона — Морлі
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Експеримент Майкельсона — Морлі було здійснено 1887 року Альбертом Майкельсоном та Едвардом Морлі в Школі прикладних наук Кейса[en] в Клівленді (Огайо)[1]. Альберт Майкельсон був нагороджений Нобелівською премією з фізики за 1907 рік з формулюванням: «за створення прецизійних інструментів та виконані з їх допомогою спектроскопічних й метрологічних досліджень», в якому цей експеримент прямо не згадується, але згадується винайдене для нього обладнання. За своєю сутністю експеримент належить до класу «руйнівних», оскільки його «негативні» результати по суті «зруйнували» тодішню фізику, що базувалася на концепції стаціонарного ефіру («ефірного вітру»). Негативний результат сьогодні розглядається, як найбільш серйозне заперечення домінуючої на той час концепції ефіру, що врешті-решт привело до створення теорії відносності, в межах якої для гіпотези ефіру не було місця. Більше того, цей експеримент сьогодні трактується, «як точка неповернення» (до старої «метафізики»). З методологічної точки зору — після цього розпочалася т.з. «друга наукова революція» (першу наукову революцію пов'язують із діяльністю Ньютона).