Династія Ся
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ся (кит.: 夏; піньїнь: xià) — найстаріша династія і держава в Китаї. Існувала протягом 2070 — 1600 років до н. е. Вперше згадується в «Історичних записах» (109 — 91 до н. е.) та «Бамбукових анналах» (300). Разом із пізнішими династіями Інь та Чжоу входить до так званих «трьох епох»[1], які ідеалізуються в традиційній китайській історіографії.
Коротка інформація
Ся | ||||
| ||||
Гіпотетична локалізація династії Ся | ||||
Столиця | Янчен | |||
Мови | китайська | |||
Форма правління | монархія | |||
Тяньцзи | Юй (1-й) | |||
Цзе (17-й) | ||||
Історія | ||||
- засновано | 2070 до н. е. | |||
- інтронація Ці | 2146 до н. е. | |||
- знищено | 1600 до н. е. | |||
|
Закрити
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ся.
Більшість істориків за межами Китаю вважають династію Ся легендарною. Причиною цього є відсутність прямих письмових і археологічних свідчень часів існування цієї династії. Невідомо, також, де знаходилась її столиця Янчен[2]. Китайські вчені припускають, що центральним містом могла бути стоянка Ванченган[3] в місті Денфен провінції Хенань, КНР. Однак науковці світу не визнають цієї гіпотези.