Дикі кози
сторінка значень у проєкті Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Дикі кози?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Європейська козуля[1] (лат. Capreólus capreólus), вона ж косуля або дика коза — парнокопитний ссавець сімейства оленевих. Це витончена тварина в багатьох культурах стало тотемом — символізує красу, цнотливість і любов. Козулі є підродиною сімейства оленів, і розділена вона на два види – європейську і сибірську косулю. Латинська назва козулі Carpeolus[2] є похідною слова capra – коза, нерідко і в наших краях козулю називають дикою козою, беручи до уваги їх деяку схожість. Втім, за деякими припущеннями, величати цих тварин козулями почали завдяки косо поставленим зіницям тварин.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (вересень 2017) |
Косуля[3] - струнка і граціозна тварина, розміром з домашню козу. Її довжина - 120-130 см, висота - до 75 см, хвіст - 2 см. Зовні вона схожа на маленького оленя. У неї невелика пропорційна голова з великими вухами і дуже красивими, виразними очима. Шия - помірної довжини, тонка і гнучка. Тулуб - міцний, з округлими ребрами. У цих тварин стрункі та тонкі ніжки з сильно розвиненою мускулатурою. На повному галопі деякі косулі здійснюють стрибки до 10 м завдовжки. Цікаво, що задні ноги у косуль довші за передні. З цієї причини вони дуже швидко і легко біжать в гору. Копитця у косуль дуже міцні, чорного кольору. Як і в усіх копитних тварин, копито у самців має круглішу форму, а у самок - овальнішу.
Рогами природа нагородила тільки самців[2] – вже восени першого року вони з'являються у вигляді невеликих виступів, а до квітня досягають повного розвитку. Щорічно у кінці грудня - на початку січня самці скидають роги, а до кінця лютого - на початку березня у них знову з'являються молоді ріжки. Однак ці перші роги самець скидає в грудні, навесні на їх місці вже сформовані другі роги, які мають 2-3 кінця, і, нарешті, до третього року вони остаточно сформовані – з трьома відростками, розкинуті лінообразно. У травні роги дорослого самця очищаються від шкіри і стають закостенілими. У польових умовах визначити довжину рогів можна, порівнюючи їх з довжиною вух, яка в середньому дорівнює 13 см. У період скидання рогів самця можна відрізнити по пучку волосся, що звисає під черевом навколо крайньої плоті, а також за більш масивною і короткою шиєю. У самок пучок волосся закриває сечостатевий отвір і характерний своїм жовтим кольором – така пляма контрастує на тлі білого дзеркала.
Забарвлення особин обох статей схоже – дорослі представники одноколірні, влітку червонувато-руда зі слабко наміченим дзеркалом, взимку сіра і сіро-бура з білим або світло-рудим дзеркалом. Молоді особини плямисті на рудуватому фоні. Шерсть у косуль складається з короткої і жорсткої мережі і довгого і м'якого підшерстя. Залежно від місця існування в березні-квітні починається линька, яка може тривати до вересня-жовтня.
Граничний вік козулі – 11-12 років. Зафіксовані випадки, коли самці доживали до 16 років. Визначити вік особини з відстані досить складно, якщо мова не йде про самця, чий вік «відбився» на рогах. З упевненістю можна сказати, що цьоголіток від дорослих особин крім розмірів тіла відрізняє більш темне забарвлення голови і тулуба в зимовому хутрі; у однорічних особин ноги здаються довгими, круп ззаду трохи піднятий, морда темна, голова вузька, довга і тонка шия поставлена майже вертикально. Дворічні самці виглядають міцніше однорічних, але вони все ще стрункі і мають яскраво виражену світлу пляму на носі. Середньовікові самці характеризуються приземистим тулубом з короткими ногами, товстою і потужною шиєю, що з віком нахиляється донизу. Особини похилого віку виглядають худими і костистими, шию вони при ходьбі тримають майже паралельно землі, окрас їх через сиве волосся світлішає, у самців виділяється сильно звисаюче волосся навколо крайньої плоті.
Сибірська косуля крупніше європейської[4] — довжина корпусу становить 120-140 см, висота в холці — до метра, вага коливається від 30 до 50 кг. Окремі особини досягають 60 кг Самки дрібніші і приблизно на 15 см нижче.
Влітку забарвлення голови і тіла однаковий — жовто-бурий. Роги широко розкинуті, більш рельєфні. Досягають висоти 40 см, мають до 5 відростків. Розетки розташовані широко, не торкаються один одного. Розвинені перлини схожі на відростки. На черепі виділяються роздуті слухові бульбашки.