Декадентство (течія)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Декадентство, також декаданс (фр. décadent — занепадницький) — напрям у літературі, творчій думці, самовираженні періоду fin de siècle (рубіж XIX і XX століть), який характеризується естетизмом, індивідуалізмом і імморалізмом. Іноді розглядається як сполучна ланка між романтизмом XIX століття і модернізмом XX століття[1].
Подібно до більш раннього Руху мистецтв і ремесел, родоначальники декадентства прагнули звільнити мистецтво від матеріалістичних турбот промислової революції, розкріпачити мораль, скуту умовностями вікторіанської епохи[2]. Вони виступали проти старих, академічних форм мистецтва, шукали нові форми самовираження, гнучкіші і більш відповідні ускладненому світовідчуттю сучасної людини.
Характерними рисами декадентства зазвичай вважаються відхід від громадськості і відраза до повсякденного життя (taedium vitae), що проявляється в мистецтві відривом від реальності, поетикою мистецтва для мистецтва, естетизмом, модою на демонізм («Там, внизу», «Скорбота Сатани»), переважанням форми над змістом, прагненням до зовнішніх ефектів, стилізації і т. д.