Галицька кухня
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Галицька кухня — регіональна кухня територій, які колись були частиною Королівства Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорської імперії, становлячи, як типову прикордонну кухню, суміш польської та української кухні, з великим впливом австрійської, угорської, єврейської та інших кухонь.
Географічно, галицька кухня поділяється на кухні Підгалля, Гуцульщини, Краківщини (Малопольща, Західна Галичина) та львівську кухню (Східна Галичина). Єврейська та вірменська меншини в Галичині мали свої окремі кулінарні традиції.
Географічною межею галицької кухні є Карпати[1]. Західна частина регіону, центром якої є Краків, опирається на субальпійський масив Карпат, а Східна частина Галичини, центром якої є Львів, розташована на Волинсько-Подільській височині, яка на півночі межує з Волинською височиною, а на південному сході — зі Східними Карпатами.
Навіть масивні переміщення населення внаслідок післявоєнних змін не знищили традиційних кулінарних звичок повністю[2]. Галицька кухня дедалі частіше видозмінюється, урізноманітнюється космополітичними акцентами.