Г'юґо Блек
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Г'ю́ґо Ла́фаєт Блек (англ. Hugo LaFayette Black; 27 лютого 1886, Ешленд, Алабама — 25 вересня 1971, Бетесда, Меріленд) — американський політик і юрист. Член Демократичної партії США. Був сенатором від штату Алабама в Сенаті США з 1927 по 1937 рр. Суддя Верховного суду США з 1937 по 1971 рр., призначений президентом Франкліном Делано Рузвельтом; призначення схвалено голосуванням Сенату (63 голоси проти 13). Г'юґо Блек був першим з дев'яти членів Верховного суду, призначених Рузвельтом[3], і пропрацював там довше за них усіх, крім Вільяма О. Дугласа[4]. Блек вважається одним з найвпливовіших суддів Верховного суду у XX ст.
Г'юґо Лафаєт Блек | |
---|---|
англ. Hugo Black | |
Член Верховного суду США | |
19 серпня 1937 — 18 вересня 1971 | |
Попередник | Вілліс Ван Девантер |
Наступник | Льюїс Франклін Пауелл мол. |
Сенатор від штату Алабама | |
4 березня 1927 — 19 серпня 1937 | |
Попередник | Оскар В Андервуд |
Наступник | Діксі Б. Грейвз |
| |
Народився |
27 лютого 1886(1886-02-27) Ешленд, Алабама, США |
Помер |
25 вересня 1971(1971-09-25) (85 років) Бетесда, Меріленд, США |
Похований | Арлінгтонський національний цвинтар[1] |
Відомий як | політик, суддя, адвокат, військовослужбовець |
Країна | США |
Alma mater | Школа права Університету Алабамиd |
Політична партія |
Ку-клукс-клан Демократична партія США |
Батько | William Lafayette Blackd[2] |
У шлюбі з |
1. Джозефіна Фостер (1921-1951) 2. Елізабет Шей ДеМерітт (1957-1971) |
Діти |
син Г'юґо Блек молодший син Стерліґ Фостер Блек донька Марта Джозефіна Блек |
За свій строк служби у Верховному суді, четвертий по довжині, Блек був відомий через своє текстуалістичне трактування Конституції США та через своє переконання, що свободи, гарантовані Біллем про права (тобто першими десятьма поправками), були нав'язані Штатам Чотирнадцятою поправкою до Конституції. Його юридична діяльність була темою численних дискусій. Через його вимагання чіткого текстуального аналізу глав Конституції, всупереч гнучкій юриспруденції багатьох його колег, Блека важко схарактеризувати як ліберала чи консерватора, як ці терміни розуміються у сучасному політичному дискурсі Сполучених Штатів. З одного боку його буквальне тлумачення Білля про права та його теорія об'єднання часто інтерпретуються як сприяння посиленню громадянських прав і свобод. З іншого боку Блек твердо протистояв доктрині щодо процедури розглядання справи з належним додержанням норм матеріального права[5] і був переконаний, що принцип недоторканності особистого життя (прайвесі) не має ніякого обґрунтування у Конституції, голосувавши проти нього під час судового процесу «Грізволд проти штату Конектикут»[6]