Вестготська навала на Рим (410)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Вестготська навала на Рим — захоплення та пограбування міста Рим вестготами[1], на чолі з королем Аларіхом, що відбулось 24–27 серпня 410 року. Вдалому захопленню Рима передувала низка військових кампаній вестготів в 401—410 роках. На той час Рим уже не був столицею Західної Римської імперії, його місце зайняла Равенна, але мав за собою статус «вічного міста» та був культурним центром імперії.
Вестготська навала на Рим (410) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Падіння Західної Римської імперії | |||||||
Захоплення Рима вестготами 24 серпня 410 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Вестготи | Західна Римська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Аларіх I | Гонорій |
Перша спроба облоги Рима вестготами відбулася 408 року, у результаті якої після отримання бажаного викупу були відновлені переговори з імператором Гонорієм про умови миру й постійного поселення готів. Перемовини не закінчились успіхом і 409 року Аларіх знову вирушив на Рим. Наляканий імператор сховався у Равенні, а Аларіх змусив сенат проголосити новим імператором префекта Рима Аттала. Щоб зберегти за собою владу, Гонорій пішов на поступки готам, проте під час мирних переговорів у тилу армії Аларіха відбувся напад на готів, в якому Аларіх звинуватив Гонорія. В якості помсти за цей напад, 24 серпня 410 року готи Аларіха захопили Рим
Хоча на той момент Рим вже не вважався столицею і не мав ніякого стратегічного значення, але розуміння того, що «вічне місто», яке простояло непорушно протягом 800 років, з 390 р. до н. е., коли його було взято галлами на чолі з Бренном, було знову захоплене, зробило цю подію шокуючою для сучасників. Захоплення «вічного міста» вестготами 410 року вважається однією зі сходинок до Падіння Західної Римської імперії. З цього приводу Єронім Стридонський писав з Вифлеєма: «Місто, яке захопило весь світ, було захоплене».