Брекстон Брегг
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Брекстон Брегг (англ. Braxton Bragg; 22 березня 1817, Воррентон — 27 вересня 1876, Галвестон) — американський воєначальник, підполковник армії США і генерал армії Конфедеративних Штатів Америки. Учасник Другої семінольської, американо-мексиканської й американської громадянської війн.
Брекстон Брегг | |
---|---|
Ім'я при народженні | Braxton Bragg |
Народження |
22 березня 1817(1817-03-22) Воррентон, Північна Кароліна, США |
Смерть |
27 вересня 1876(1876-09-27) (59 років) Ґалвестон, Техас, США |
Поховання | Цвинтар Магнолія (Мобіл) |
30°40′30″ пн. ш. 88°03′45″ зх. д. | |
Країна |
США КША |
Вид збройних сил |
Армія США Армія КША |
Рід військ | артилерія |
Освіта | Військова академія США |
Роки служби |
1837—1856 (США) 1861—1865 (КША) |
Звання | генерал |
Командування |
Армія Міссісіпі Армія Теннессі |
Війни / битви |
Індіанські війни
|
Автограф | |
Брекстон Брегг у Вікісховищі |
Брекстон Брегг, уродженець Варрентона, штат Північна Кароліна, отримав освіту у Вест-Пойнті та 1837 року став офіцером артилерії. Військову службу розпочав у Флориді, командуючи артилерійським підрозділом у Другій семінольській війні, хоча безпосередньої участі в боях не брав. З літа 1845 року активний учасник американо-мексиканської війни, особливо відзначився в битві при Буена-Віста. У 1856 році він звільнився з лав американської армії і став власником цукрової плантації в Луїзіані.
На початку громадянської війни Брегг навчав солдатів-конфедератів у регіоні узбережжя Мексиканської затоки. Він був командиром корпусу в битві під Шайло. З червня 1862 року командувач армією Міссісіпі (пізніше стала армією Теннессі). Того ж року спробував вторгнутися в Кентуккі, але після битви при Перрівіллі в жовтні відступив. У грудні він провів ще одну битву під Мерфрісборо, а в битві на річці Стоунз проти Камберлендської армії генерал-майора Вільяма Роузкранса зазнав поразки й відступив. Після кількох місяців без значних боїв, у червні 1863 року, Роузкранс переграв Брегга під час Туллахомської кампанії, що змусило армію КША здати Середній Теннессі Союзу. Брегг відступив до Чаттануги, але у вересні звідти знову відійшов, коли війська Роузкранса увійшли в Джорджію. Пізніше того ж місяця, армія Брегга, посилена резервами Конфедеративної армії зі Східного театру війни, змогла перемогти Роузкранса у битві при Чикамозі, найкривавішій битві на Західному театрі та єдиній великій перемогі Конфедерації на цьому театрі війни.
У листопаді армія Брегга була розгромлена генерал-майором Уліссом С. Грантом у боях за Чаттанугу та відкинута назад до Джорджії. Президент Конфедерації Джефферсон Девіс згодом звільнив Брегга від командування, відкликавши його до Ричмонда, щоб служити його головним військовим радником. Брегг ненадовго повернувся до бойових дій командирОМ корпусу наприкінці війни під час Каролінської кампанії.
Сучасники та військові історики зазвичай вважають Брекстона Брегга одним з найгірших генералів Громадянської війни. Більшість битв, у яких він брав участь як командувач, закінчувалися поразкою. Брегг був надзвичайно непопулярний як серед офіцерів, так і серед рядового складу, що перебував під його командуванням, які критикували його за численні недоліки, включаючи погану стратегію на полі бою, запальний характер і надмірно жорстокі вимоги до дотримання дисципліни. Брегг має загалом погану репутацію серед істориків, хоча деякі вказують на невдачі підлеглих Брегга, особливо генерал-майора та колишнього єпископа Леонідаса Полка — близького соратника Девіса та відомого ворога Брегга — як на важливіші фактори багатьох поразок, що зазнала армія Конфедерації.