Барило
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Бари́ло[1][2][3] (від пол. baryła < італ. barile < лат. barilla, barillus, звідси також «барель»)[4], бочо́нок[5] — бондарний виріб; невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами; невеличка пузата бочка. Використовувалася для зберігання води, меду, вина, пива тощо.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барило (значення).
Синоніми — бари́лечко[3], бари́лко[2][3], бари́лочко[3], бари́льце[2][3], бариля́ка[3], барильчи́на[3], бочо́нок[6], а також пуза́нь, пуза́нчик, пухтїй, черева́нь, черевко́, бруха́ч[3], у західних діалектах — ґеле́та[7]. Маленький бочонок також називався бочалка[8].