Барбара Мак-Клінток
американська цитогенетикиня, лауреатка Нобелівської премії з фізіології та медицини (1983) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Барбара Мак-Клінток?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Барбара Мак-Клінток (англ. Barbara McClintock; 16 червня 1902, Гартфорд, Коннектикут — 2 вересня 1992, Гантінгтон, Нью-Йорк) — американська вчена-цитогенетик, лауреатка Нобелівської премії з фізіології й медицині за відкриття мобільних елементів геному, таких як транспозони.[6] Упродовж своєї кар'єри Мак-Клінток займалася головним чином дослідженням цитогенетики кукурудзи.
Барбара Мак-Клінток | |
---|---|
англ. Barbara McClintock | |
Народилася |
16 червня 1902(1902-06-16) Гартфорд[1][2] |
Померла |
2 вересня 1992(1992-09-02) (90 років) Гантінґтон, Саффолк, Нью-Йорк, США |
Місце проживання |
Гартфорд Flatbushd |
Країна | США |
Національність | США |
Діяльність | цитогенетик |
Alma mater |
Корнелльський університет[2] школа Еразмаd (1919) Сільськогосподарський коледж Корнелльського університетуd Міссурійський університетd[2] |
Галузь | Біологія |
Заклад |
Міссурійський університетd[2] Cold Spring Harbor Laboratoryd Корнелльський університет[2] |
Науковий керівник | Rollins Adams Emersond |
Аспіранти, докторанти | Almiro Blumenscheind |
Членство |
Національна академія наук США[3] Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[4] AAAS[4] Лондонське королівське товариство |
Відома завдяки: | відкриття мобільних елементів геному |
Мати | Sara Ryder McClintockd[5] |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1983) |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Барбара Мак-Клінток у Вікісховищі |
Розробила метод візуалізації хромосом клітин кукурудзи[7] і, застосувавши мікроскопічний аналіз, зробила чимало фундаментальних відкриттів у цитогенетці,[8] у їх числі — рекомбінація спадкової інформації в результаті кросинговеру («перехрещення» та обміну ділянками хромосом) під час мейозу[9]. Склала першу генетичну карту кукурудзи, описавши фізичні властивості ділянок хромосом,[10] показала роль теломер та центромер (ділянок хромосом, задіяних у збереженні генетичної інформації),[11] провела численні дослідження з цитогенетики і етноботаніки південноамериканських видів кукурудзи,[12] розробила теорію, що пояснює репресію і експресію генетичної інформації при передачі від одного покоління до іншого на прикладі кукурудзи. 1951 року Мак-Клінток відкрила транспозони.[13] Її роботи отримали визнання в 1960-70-ті роки, коли був вивчений механізм регуляції генів, відкритої Мак-Клінток у 1940-ті роки.[14] 1983 року Мак-Клінток удостоїли Нобелівської премії з фізіології і медицини з формулюванням «За відкриття мобільних генетичних елементів».